План Шли́ффена — стратегический план командования Германской империи, который был разработан в начале XX века, чтобы одержать быструю победу в Первой мировой войне на Западном фронте в войне с Францией, и в войне с Россией на Восточном. В последующей, измененной вариации, план был предназначен для победы в течение первого месяца Первой мировой войны; но неудачные изменения первоначального плана, некоторые тактические (стратегические) просчёты, непредусмотренная контратака Франции в окраинах Парижа (более известная как Битва на Марне) , а также на удивление быстрое наступление русской армии завершило немецкое наступление, и вылилось в годы позиционной войны. Этот план является предметом споров учёных и военных по сей день. План Шлиффена был разработан Альфредом фон Шлифенном, а также, после отставки Шлиффена, модифицирован Гельмутом фон Мольтке
Свої житла слов'яни споруджували в основному з дерева, заглиблювали їх наполовину в землю. Такі будинки були більш надійними й теплими. Посередині хати розташовувалися печі – для обігріву житла і приготування їжі. Печі були без димарів, палили "по-чорному", дим виходив через отвори в даху. Наявність печей в житлах відрізняє слов'янські поселення від їхніх північних сусідів – угрофіннів і південних степових кочівників. У них посеред житла розміщувалось відкрите вогнище, над яким підвішували казан. Недалеко від будинку обов'язково споруджувалася яма – льох, де слов'яни зберігали зерно та інші продукти.
Слов'яни жили сусідською общиною, що поділялася на великі патріархальні сім'ї, у яких жили родичі декількох поколінь. Вони вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями. Общини родичів жили у близьких поселеннях, що називалися "гніздами". Група таких "гнізд" об'єднувалася в плем'я. Пізніше такі племена починають об'єднуватись у союзи племен.
Объяснение:
