Объяснение:
Колоніальна політика — це політика поневолення і експлуатації за до військового, політичного та економічного примусу народів, країн або територій переважно з іншонаціональним населенням, часто економічно менш розвинених.
Колоніальна політика від самого початку була пов'язана із війнами. Торговельні війни XVII та XVIII ст. велися колоніальними імперіями за колоніальні та торгові переваги. Ці війни супроводжувалися грабіжницькими нападами на чужі колоніальні володіння, а також розвитком піратства.
Впертість та жорстокість, із якими велися колоніальні війни, обумовлювалися намаганням кожної із держав-суперниць монополізувати у своїх руках грабунок залежних держав, а з іншого боку, винятковим значенням колоніальних ринків, що їх, як правило, вдавалося закрити від сторонньої конкуренції. Крім того, для колоній торгівля завжди була нееквівалентною і прибутковість її для метрополії зростала із поступом технічного прогресу. До того ж, колонізатори часто отримували продукцію колоніальних країн задарма, шляхом прямого грабунку. У часи розвитку мануфактурного капіталізму, власне, вирішувалося питання, котра із колоніальних держав завоює торговельну, морську і колоніальну гегемонію і тим забезпечить найсприятливіші умови для розвитку власної промисловості.
3. Теория «просвещённого абсолютизма», родоначальником которой считается Томас Гоббс, вполне проникнута рационалистической философией века «просвещения». Сущность её заключается в идее светского государства, в стремлении абсолютизма поставить выше всего центральную власть.
4.Екатерина изначально была ориентирована на труды просветителей, в основном французских, а им была свойственна критика церкви как института. Она приняла крещение и посещала службы, однако это было спекулятивным актом, призванным укрепить ее положение сначала при дворе, а затем и на троне. После свержения Петра III, запомнившегося как "царь-богохульник", она, чтобы получить поддержку широких слоев влиятельных граждан, на время приостановила секуляризацию церковных земель, однако, когда положение ее стало непоколебимым, начала критиковать церковь вербально - вполне в духе Просвещения, а затем указом от 1764 постановила завершить секуляризацию церковных земель.
5.Цель создания Уложенной комиссии: Уложенные комиссии придавали российскому абсолютизму видимость сословно-представительной монархии, что соответствовало мировоззрению Екатерины 2 как просвещённого монарха. Реальные результаты их деятельности не ощущались и были ничтожны. Слои общества: В комиссии из 564 депутатов было 223 дворянина, 192 выборных от городов, а также представители казаков и народов Поволжья, Приуралья и Сибири. А черносошным крестьянам досталось только 20 мест
