Конфлікт між англійськими королями й противниками абсолютизму завершився зведенням Вільгельма ІІІ Оранського на англійський трон. Підписаний новим королем «Білль про права» відчутно розширив повноваження парламенту.
У Британії підписанню «Білля про права» передували криваві чвари, які часто переростали в запеклі громадянські війни. Перший серйозний конфлікт спалахнув 1628-го року, після того як англійському королю Карлу І (1600-1649) довелося визнати, що королівські чиновники постійно зловживають наданим ним правом арештовувати людей: погрожуючи від імені короля кинути їх до в'язніці, вони вимагали грошей у заможних громадян.
Тому, аби покласти край такому стану справ, 7 червня 1628-го року король підписав подану йому обома палатами парламенту «Петицію про право», яку називають також «другою Великою хартією вольностей». Тепер нікого не дозволялося затримувати безпідставно, а затримані повинні були у визначений строк постати перед судом. Вимогам, викладеним у цій «Петиції про право», надали характеру закону. Головні положення цього документу містяться в законодавствах практично всіх демократичних країн Європи.
