Можем сказать, на это есть следующие аргументы:
1). Рост органов центрального государственного управления - отраслевых (Челобитных, Посольских, Поместных, Разрядных и т. д.) и территориальных (Сибирский, Казанский и т. д.) приказов, что влиянию не бояр, а поставленных на данных должностях Иоанном IV Грозным;
2). 1555 - 1556 г. г. - отмена кормлений, тем самым прекращение за счёт местного населения в течение периода службы великих и удельных князей => постепенное ослабление конкурентов в виде князей-феодалов;
3). Отмена местничества в армии. Главным авторитетом теперь были не дворяне, а сам царь. Притом создание элитного постоянного войска - стрельцов - только подтвердило власть монарха в военных делах;
4). 1550 год - Судебник Иоанна IV (это самое важное!): ограничение власти наместников за счет прекращения судебных функций и усиления контроля со стороны центральной власти;
5). Ограничение права родовитого боярства во всех сферах государственного управления и их жестокое наказание за их малейшее неповиновение;
6). Экономические зависящее от царя дворянство становится социальной опорой самодержавия.
Відповідь:
У Наддніпрянській Україні від неї особливо постраждали найрозвиненіші галузі промисловості, зокрема кам’яновугільна та металургійна. Падіння виробництва у різних галузях становила від 9 до 15 %. Криза супроводжувалася скороченням кількості дрібних фабрик і заводів та поглиненням їх великими підприємствами. Внаслідок цього в промисловості відбувалася концентрація виробництва. Високі темпи її розгортання спричинили те, що на початку XX ст. Україна за рівнем концентрації виробництва в основних галузях промисловості домінувала у світі. На великих підприємствах Наддніпрянщини працювало понад 44 % всіх промислових робітників, тоді як у США — 33 %.
Пояснення:
