Кры́мское ха́нство (крым. Qırım hanlığı, قريم خانلغى), самоназвание — Улуг Орда ве Дешт-и Кипчак[3] (крым. Uluğ Orda ve Deşt-i Qıpçaq, اولوغ اوردا و دشت قپچاق)[К 1], в европейской географии и историографии Нового времени — Малая Татария (лат. Tartaria Minor)[5][⇨]) — государство в Крыму, Северном Причерноморье и на прилегающих территориях, возникшее на территории Крымского улуса в результате распада Золотой Орды и просуществовавшее с 1441 по 1783 годы[1]. Государство было основано в 1441 году ханом чингизидом Хаджи Гераем и рассматривалось своими ханами как прямой наследник Золотой Орды и Дешт-и-Кипчака[6][7].
Фрідріх Барбаросса домігся примирення з могутніми князями Німеччини. Генріху Вельфу (прозваному Левом) він повернув забрану його попередником Баварію. Але при цьому ж Баварії була виділена Австрія, яку Барбаросса віддав своєму васалу Генріху Бабенбергу.
Домігшись примирення в Німеччині, Барбаросса направив всі сили на підкорення Північної Італії з її вільними містами. Хоч Північна і Середня Італія формально були в складі "Священної Римської Імперії", вона по-суті підкорялась німецьким імператорам лише тоді, коли там були німецькі війська. Ломбардські міста у боротьбі з сеньйорами завоювали самоуправління і стали самостійними республіками.
