В Узбекистане также обнаружено более 150 памятников с наскальными изображениями в хронологических рамках истории Узбекистана от мезолита до позднего средневековья. Большинство из этих памятников сосредоточены в районе Ташкентского оазиса, Ферганской долины, Западного Тянь-Шаня. В большом количестве петроглифы встречаются в горных районах Узбекистана. Они обнаружены в Южном Чаткале, Бельдерсае, а также по берегам Чаткала, Угама, Пскема, в верховьях рек Каракия-сая, в Ходжикенте, в Нуратинских горах.
Недалеко от Ташкента, в окрестностях зон отдыха Чимган и Бельдерсай, находится памятник доисторической эпохи – Бельдерсайские петроглифы. В некоторых источниках они упоминаются, как Кумбельские петроглифы. Эта наскальная живопись, расположенная на высоте 2450 метров, является одним из многих свидетельств культуры и быта древнего человека, жившего на территории Узбекистана и соседних государств.
Объяснение:
Об’єднання Галичини і Волині в одне князівство вперше здійснилось за правління волинського князя Романа Мстиславича. Початок діяльності Романа був пов’язаний з Новгородом, де короткий час (1168 — 1170) він був князем 1. Повернувшись після смерті батька на Волинь, як старший, одержав Володимир. Деяку славу дав йому успішний похід на ятвягів, литовське плем’я, яке своїми набігами непокоїло Волинь 2.
Роман підтримував близькі зв’язки з київським князем Рюриком Ростиславичем, своїм тестем, і від нього одержав міста на Росі *. Зважаючи на небезпечний характер цього району, Роман брав діяльну участь у походах на половців. Але водночас він встряв у дрібну феодальну боротьбу, яка руйнувала Київщину, і затрачував на це багато даремних зусиль **.
У своїх політичних планах Роман спирався в основному на сили Володимирського князівства. Його брати і племінники, хоч і мали свої уділи, окремої політики не вели, а у всьому підкорювалися Романові ***. Підтримкою служили йому володимирські «ліпші мужі» — бояри і верхівка міст, які повністю солідаризувалися з планами князя .
