Яке місце у житті європейського середньовічного суспільства посідав феодальний маєток?
а) Це головна економічна та суспільно-політична складова феодального суспільства;
б) це адміністративна одиниця феодальної держави;
житло феодала.
4. В якому випадку феодал міг передати землю у спадок своєму старшому сину?
а) Якщо син феодала виявив хоробрість у війні;
б) якщо син феодала мав підтримку з боку церкви;
в) тільки в разі, якщо він зобов’язувався нести військову службу на користь короля, як і його батько.
Які заходи вживав сеньйор щодо васала, який припинив виконання обов’язків щодо нього?
а) Він піддавався публічному побиттю;
б) сплачував штраф;
в) позбавлявся феода;
г) його виганяли за межі країни.
6. Позначте ті положення, які характеризують феод. 3 відповіді
а) Тільки представники дворянського стану могли володіти феодом;
б) феодом могли володіти селяни, які уславилися під час служіння королю;
в) щоб стати власником феода, необхідно було нести військову й цивільну службу;
г) отримавши феод, дворянин вважався повноправним господарем своєї землі з правом її продажу;
д) особи, які отримували феод, потрапляли у васальну залежність від того, хто її надав.
7. Які функції виконувала селянська община?
а) Організовувала оборону земель феодала;
б) надавала право користуватися угіддями;
в) на загальних сільських зборах обирала собі господаря;
г) контролювала дотримання традицій у веденні сільського господарства

ФАРАОН - древнеегипетский царь. 
ВЕЛЬМО́ЖА — человек знатного рода или высокого сана. 
Ростовщик - лицо, дающее деньги в ссуду под проценты. 
ЖРЕЦ м. заменяющий священника у идолопоклонников; духовное лицо не христианского исповеданья, приносящее божеству жертву; языческий священнослужитель; церк. иудейский священник 
ХРАМ- культовое здание для выполнения религиозных обрядов. 
Мумия — сохранённое бальзамированием тело. 
Саркофа́г — резной каменный гроб. 
Гробница, архитектурное сооружение, саркофаг, вмещающее тело умершего (в отличие от надгробия, возводимого над могилами) 
Пирамидой назывались гробницы древне-египетских фараонов, воплощающие идею о сверхчеловеческом величии правителя

Религия древних египтян

Религия Древнего Египта представляет собой целую систему верований типа политеизма, то есть веры в несколько божеств и различные культуры, например, погребальный культ. Религия Древнего Египта существовала вплоть до времен христианизации.

Этот период достаточно большой, и поэтому эксперты выделяют несколько стадий развития религии Древнего Египта:

- Древний период

- Средний период

- период Нового царства

- Поздний период

- Греко-римский период

Далее религия Древнего Египта потихоньку прекращает свое существование, на смену ей приходит христианство, а затем ислам.

Помимо религии в Древнем Египте были культы: генотеизм (выделяется один, самый главный бог из всего пантеона божеств), атонизм (только культ единобожия), монолатрия (вера в несколько богов при боге-гегемоне).

Особенности религии Древнего Египта заключаются в обожествлении различных животных, например, Анубис – бог подземного мира – имел голову шакала, а тело человека или Ра – бог солнца – имел тело человека и голову феникса, а также в погребальном культе, который был весьма развит, то есть строились гробницы в гигантских пирамидах.

Религия Древнего Египта простиралась не только на весь Египет, но и на Синайский полуостров, Нубию, Палестину и Древнюю Ливию – на все, что подчинялось фараонам Древнего Египта.

Кроме того, в данной религии выделяют несколько мифов, а именно миф о сотворении мира, миф наказания за грехи, миф о борьбе Апола с Ра и смерти Осириса (мужа Иссиды, которого убил Сет).