Унія виникла на противагу німецької економічної і політичної експансії в Скандинавії у XIV столітті. У цей період вільні міста і Ганза поступово монополізували торгівлю в Скандинавії. Проникнення німців посилило скандинавську інтеграцію. Другим фактором, що викликав Кальмарську унію, стали економічні кризи XIII—XIV століть, пов'язані з погіршенням клімату. Значні знатні скандинавські сім'ї мали володіння по всій Північній Європі, загальний король був би для них гарантом збереження їх володінь, захистом від сепаратизму. Данія не змогла самотужки реалізувати політичні амбіції: вона змушена була піти з Шлезвіга і Прибалтики. Норвезьким королям не вистачало своїх ресурсів для ведення активної політики. Все це сприяло укладанню унії. Проміжним етапом до Кальмарскої унії стала шведсько-норвезька унія
