Объяснение:
1) Какое основное жилище было у кочевников?
2) Где жили кочевники, какие территории охватывали их государства?
3) Назовите 3 кочевых государства
4) Назовите 5 кочевых народов
5) Какое основное средство передвижения у кочевников?
6) У кого раньше появился латный доспех, у азиатских кочевников или европейских воинов?
7) Какие основные оружия на конном бою у кочевников?
8) В какой период был рассвет кочевых народов?
9) Самое крупное в мире государство кочевников
10) В каком году образовалось Ханство Абулхаира?
11) Какие территории принадлежали Чингисхану?
12) Какие верования были у кочевников?
13) Кто такие кыпшаки?
14) Кто такие тюрки?
15) Когда распалась самая крупная империя кочевников?
16) Какие территории охватывала Золотая Орда?
17) Какие территории охватывало Казахское Ханство
18) Кто такие крымские татары?
19) Когда было татаро-монгольское иго?
20) Почему кочевой образ жизни исчез?
21) Кто такой Аттила?
22) Какие народы относятся к тюркским?
23) Что делали кочевники с захваченными территориями?
24) Когда Ислам пришел к тюркам и кто его туда принес?
25) Самые крупные сражения кочевых народов
26) Назовите несколько кочевых народов проживающих на территории РФ
27) В какие года существовал Тюрский Каганат?
28) Когда распалась Монгольская Империя?
29) Когда Казахское Ханство прекратило свое существование?
30) Что кочевники принесли в Европу?
31) Почему монголы не смогли захватить Вьетнам?
32) Какие самые крупные сражения вел Жангир-Хан?
33) Кто такие джунгары?
34) Когда кочевники стали чаще всего использовать огнестрел?
35) Основная религия казахов во время Тюрского Каганата
36) Почему Тенгрианства больше нет?
37) Как Тенгрианство пытаются возродить на территориях Казахстана?
38) Что такое шанырак и какие к него функции?
39) Кто основал Казахское Ханство?
40) Как работала система армии и почты в Монгольской Империи?
1648 – 1657 рр. національно-визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти польського панування
1648 р., січень захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни
1648 р., лютий-березень Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову до у війні проти Речі Посполитої
1648 р., 5-6 травня битва під Жовтими Водами, перша битва Національно-визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р., 16 травня битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р.,23 вересня битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і нищівна поразка 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину
1648 р., жовтень облога козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і Замостя
1648 р., грудень козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя
1649 р., липень-серпень козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж
1649 р., липень битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я. Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну 1649 р., 15 серпня під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір
1649 р.,18 серпня Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис. козаків
1650 р., серпень-вересень козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького
1651 р., лютий поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна
1651 р., 28 червня битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно-визвольній війні
1651 р., липень друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою
1651 р., 28 вересня Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр скорочувався до 20 тис.
1652 р.,травень битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища
1653 р., серпень-вересень Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він загинув у сутичці з молдавськими військами
1653 р., осінь облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах
1653 р., 1 жовтня московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною
1654 р.,8 січня у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю
1654 р., березень укладання Березневих статей - умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.
1655 р., січень перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком
