населення України вже набридли революція й хаос. Закономірно, що ці настрої переважали серед заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, великих землевласників. Австрійці та німці в Україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. Тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити Центральну Раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.
29 квітня 1918 р., на з'їзді, скликаному в Києві Лігою землевласників, на який з усієї України прибуло 6500 делегатів, було проголошено Україну Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». Переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. Того ж дня П. Скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «Української Держави». Це була держава монархічного типу на чолі з гетьманом.
Скасовуючи такі нововведення Центральної Ради, як націоналізація великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основною соціальною опорою режиму.
Гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з Німеччиною, яку гетьман навіть встиг відвідати з офіційним візитом, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Швецією, Італією, Швейцарією, а загалом ще із 30 державами.
На жаль, Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.
На той час Україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман П.Скоропадський був професійним військовим. Його універсалом створюється Українська Академія наук (що існує й досі; першим її президентом став В. Вернадський); українська мова визнається державною; засновуються два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 (!) українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.
29 квітня 1918 р. гетьман скасував закони Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді.
Невирішеність аграрного питання разом з поразкою Німеччини в Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності, призвело до краху Гетьманату.
Какой у тебя вопрос?
Опубликовано - 1 год назад | По предмету История | автор garchinka
чем готический собор отличался от романского?
Готический стиль больше всего проявился в архитектуре храмов, соборов, церквей, монастырей. Развивался на основе романской архитектуры. В отличие от романского стиля с его круглыми арками, массивными стенами и маленькими окнами, для готики характерны арки с заострённым верхом, узкие и высокие башни и колонны, богато украшенный фасад с резными декоративными деталями (вимперги, тимпаны, архивольты) и витражные стрельчатые окна .
