Я пишаюсь тим, що живу у Луцьку. Це прекрасне місто, в якому є
багато цікавих та визначних місць. Луцьк наповнений цікавими
музеями, в яких є чимало архітектурних знахідок, церквами ще з
прадавніх часів.
В кожному місті є своя візитна карточка, в Луцьку – це чудовий,
прекрасний замок Любарта, біля якого є надзвичайна пам’ятка Собор
Петра і Павла, під яким знаходиться підземелля ще до цього часу.
Туристи, які приїжджають у Луцьк, неодмінно відвідують замок.
Особливо я люблю прогулюватися нічним Луцьком, тільки тоді
місто ніби відчиняє двері у прадавню історію, коли майже не помічаєш
новобудов, а бачиш тільки кремезні споруди, які стоять вже
тисячоліттями.
Звичайно, в інших містах, країнах є теж місця, які западають в
душу. Але Луцьк зачаровує своєю гармонією духовності, яку ніяк
не хочеться відпускати.
Би́тва на реке Тасас (Атлахская битва) — сражение, произошедшее в июле 751 года на реке Талас, в приграничных районах современных Казахстана и Кыргызстана, предположительно у города Тараза или Атлаха между войсками Аббасидского халифата и карлуков с одной стороны, и армией танского Китая за контроль над Средней Азией. Результатом битвы стала победа Аббасидов с карлуками, что положило начало распространению ислама в Мавераннахре и Центральной Азии, а также арабскому влиянию на участках Великого шёлкового пути в регионе.
2-вариант
Атлахская битва произошла в 751 году н.э., на территории Средней Азии, возле реки Талас, между Арабским Халифатом и Тюргешским каганатом и империей Тан (Китай). Китай стремился установить свое господство в Средней Азии и отправил для этих целей крупные силы около 100000 воинов. В это время арабы, создавали свой халифат, покорив Иран, Кавказ, Афганистан, весь Ближний Восток. Китайские войска в это время захватили Ташкент и ликвидировали тамошнего правителя, посадив на его место своего человека. Тюргешкий каган Сулук, опасаясь китайской экспансии, отправил арабскому халифу посла, для объединения против китайцев. Арабский халиф на тюргешам отправил своих воинов на лошадях и верблюдах, в общем количестве 20 – 30 тысяч человек. К ним примкнули тюргеши и другие тюркские племена, численность союзников доросла до 70 – 80 тысяч воинов.
