Давньогрецька філософія традиційно в українській історії філософії розглядається як одна з двох гілок античної філософії. При такому поділі часові рамки давньогрецької філософії охоплюють період від 6 століття до н. е. до приблизно 6 століття після народження Ісуса Христа. У вужчому сенсі термін «давньогрецька філософія» охоплює час від зародження до елліністичної філософії.
Філософія зародилась у Стародавній Греції близько 6 століття до н. е., як новий раціоналістичний б бачення світу на противагу міфологічному світогляду попередніх століть. У своєму становленні вона спиралася на старогрецьку міфологію у давньогрецьке мистецтво та поезію та на ті фізичні, математичні, астрономічні знання, які вже були накопичені попередніми цивілізаціями Середземномор'я.
Особливістю філософії Стародавньої Греції була схильність до космології, тобто до пояснення природи речей. Цим вона відрізняється від філософій Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, які почали складатися приблизно одночасно, в період, що одержав назву осьової доби. Індійська філософія бачила головну проблему в особистому вдосконаленні людини на шляху до просвітлення, тоді як китайську в основному цікавили питання управління державою. У давньогрецькій філософії психологія та етика обґрунтовувалися космологією.
Завдяки своєму ухилу до космології давньогрецька філософія містила в собі зачатки природознавства, яке виділилося з філософії набагато пізніше. Давньогрецька філософія має фундаментальне значення для всієї західної філософії.
вот всё правильно
Объяснение:
нету
Большинство населения Руси составляли крестьяне. Горожан, которые именовались посадскими людьми, к началу XVI в. насчитывалось не более 5 % от всех жителей России.
В городах проживали прежде всего купцы и "чёрные люди*, т. е. те, кто платил государственные налоги и исполнял различные повинности в пользу государства. В городах сохранились элементы самоуправления. Ремесленники объединялись в "чёрные сотни". Во главе сотен стояли сотники, позже - старосты. Сотни распределяли подати и повинности, налагаемые на посадских людей, наблюдали за городским благоустройством и следили за порядком. Первоначально сотни объединяли ремесленников одной специальности, которые обычно сосредоточивались в определённых кварталах городов.
Из всех городов выделялась Москва. Она была не только крупным центром ремесла и торговли, но и столицей государства. В Москве находился двор великого князя, усадьбы бояр, служилых людей, высшего и приходского духовенства.
