Ійський парламент, вперше скликаний у 1265 p., протягом кількох сторіч був найефективнішою станово-представницькою установою середньовічної європи. як відомо, уже в xiv ст. королівська влада в ії не мала права встановлювати нові податки та збирати раніше встановлені без згоди парламенту. останній з кожним роком ставав усе більш впливовою політичною установою. у нього була своя соціальна база, яка з ростом міст та первісною капіталізацією сільського господарства тільки розширювалася і міцніла. але ія також пройшла у своєму розвитку через етап абсолютної монархії. що ж дозволило зміцнитися королівській владі і, відповідно, що примусило парламент на якийсь час відмовитися від колишніх політичних амбіцій? у 1380 р. в зв'язку з столітньою війною, яку ія вела на той час з францією, було введено подушний податок на військові потреби. податок збирався чиновниками настільки насильно і брутально, що це викликало повстання під проводом уота тайлера. міська біднота лондона відкрила ворота міста повсталим селянам. тайлер від імені свого війська висунув королю такі вимоги: остаточне звільнення усіх селян, скасуванню панщини із заміною и невеликим грошовим внеском, надання селянам права вільної торгівлі продуктами своєї праці. і хоча тайлера було підступно вбито, феодали переконалися в необхідності міцної королівської влади як гаранта їх становища в суспільстві. аналогічний урок знать отримала у 1450 р. під час повстання джека кеда. знать, церква, багаті міщани шукали порятунку у міцній королівській владі.
В отличие от других отраслей народного хозяйства транспортная система в начале XX в. не претерпела значительных изменений. Железнодорожный транспорт занимал ведущее место во внутренних перевозках грузов и пассажиров. Однако широкое государственное строительство железных дорог было свернуто из-за нехватки средств. Попытки организовать частное железнодорожное строительство не дали положительных результатов. По общей обеспеченности рельсовыми путями Россия значительно отставала от стран Западной Европы а США. Огромную территорию нелегко было охватить разветвленной железнодорожной сетью. Строительство в 80-х годах XIX в. железной дороги в Средней Азии (от Красноводска до Самарканда) и Великой Сибирской магистрали (от Челябинска до Владивостока) в 1891- 1905 гг. явилось значительным шагом в решении этой транспортной проблемы.
По-прежнему важную роль играли водные пути сообщения. Речной флот России по своей численности превосходил флотилии других стран и был хорошо оснащен. Собственный морской торговый флот был незначителен. Основная часть российских грузов перевозилась иностранными кораблями.
Крайне незначительно увеличилась сеть шоссейных дорог. Россия оставалась страной трактов и проселков, на которых преобладали гужевые перевозки. Автомобиль в то время был предметом роскоши для привилегированных сословий.
В целом для экономики России начала XX в. характерно совпадение процессов индустриализации и монополизации. Экономическая политика правительства была нацелена на ускоренное промышленное развитие и имела протекционистский характер. Во многом государство брало на себя инициативу в развитии капиталистических отношений, используя опробованные в других странах методы подъема экономики. В начале XX в. было ликвидировано отставание России от ведущих капиталистических держав, обеспечена ее экономическая независимость и возможность проведения активной внешней политики. Россия превратилась в среднеразвитую капиталистическую страну. Ее прогресс опирался на мощную динамику экономического развития, что создавало огромный потенциал для дальнейшего поступательного движения. Оно было прервано первой мировой войной.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
