тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, було частиною земського війська скликаного в 1806 році в зв’язку з тяжким становищем імперської армії під час Війни четвертої коаліції проти Наполеона І, та можливістю вторгнення французьких військ в кордони Російської імперії. Після укладання Тільзитського миру 1807 року земське військо було розформовано.
Объяснение:
У 1806 році, Російська імперія опинилася в стані ведення двох війн. В центральній та західній Європі розгорнулася Війна четвертої коаліції, де проти Французької імперії, та її сателітів воювала коаліція великих держав (Британська імперія, Королівство Пруссія, Російська імперія). Майже в той же час Росія вела війну на Кавказі та в південно-східній Європі Російсько-турецьку війну. В цьому становищі, за умови успішних дій армії французького імператора Наполеона І, російський імператор Олександр І 3 грудня 1806 року оголошує маніфест, яким скликає Земське військо (міліцію) в губерніях Російської імперії силами місцевих шляхетських органів самоврядування. [1]
Объяснение:
Ш. Ш. Уалиханов — одна из замечательных личностей в среде казахского народа в дореволюционный период, просветитель-демократ, путешественник, этнограф, филолог. Появление на исторической арене такого всестороннего ученого и передового человека совпало с важным этапом истории казахского народа — оживлением развития производительных сил Казахстана и углублением его столетнего экономического и культурного общения с Россией.
Огромное значение Ш. Уалиханова для нашей отечественной науки еще в XIX веке было обще известным. Профессор Н. И. ВеселовскийТаково было широкое признание русской и мировой общественностью научной деятельности первого казахского ученого Ш. Уалиханова. Любовь к родной земле, глубокая связь с народом делали Уалиханова великим казахским провидцем, позволяли ему заглянуть далеко вперед. Вся его деятельность пропитана страстным желанием просветить родной народ, приобщить его к сознательному определению своей судьбы, развитию национальной культуры в содружестве с передовой русской культурой. Уалихановские традиции были поддержаны всем ходом общественного развития
