Раставить в хронологическом порядке. 1)Закон «О реабилитации жертв массовых политических репрессий» 2) 25 833 исключены из партии; 8544 человек объявлены «врагами народа» или «соучастниками врагов народа»; 3) назначение Ф.И. Голощекина первым секретарем Казахского краевого ко вkп(б); 4) арест как «буржуазных националистов» бывших деятелей Алаш-Орды; митета 5) реабилитация известных деятелей движения Алаш.

За короткий час Лікург врятував народ від заколотів і безладдя. Насправді, за чотири століття до Пелопоннеської війни у Спарті не було політичних потрясінь. Дріб­ні інтриги між царськими сім'ями не беруться до уваги.

Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і за­конослухняність спартанців, потайність і засекреченість у держав­них справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кор­дон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.

Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної си­стеми дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт ко­лективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати ко­лектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.

Это была первая всероссийская перепись населения, когда опрос проводился на одну дату. Она была вызвана потребностями экономического развития страны.
Учет населения, существовавший в стране в 60-70-х годах XIX века, обнаружил свою несостоятельность, особенно при обсуждении закона о введении в России всеобщей воинской повинности. Самым надежным средством для учета лиц, подлежащих воинской повинности, могла быть только всенародная перепись . Кроме того, сведения о населении империи необходимы были после неурожая хлебов 1891-1892 годов, охватившего огромную территорию, да и решение целого ряда других государственных задач нуждалось в точных цифрах.