Дата:
1618 – 1648
Місце:
Європа (переважно Німеччина)
Результат:
Вестфальський мир
Сторони
Протестанти
Flag of Electoral Saxony.svg Саксонія
Statenvlag.svg Нідерланди
Flag of Brandenburg (1340-1657).svg Бранденбург
Flag of Bohemia.svg Богемія
Flag of The Electoral Palatinate (1604).svg Пфальц
Flag of Denmark.svg Данія-Норвегія
Sweden-Flag-1562.svg Швеція
Pavillon royal de la France.svg Франція
за підтримки:
Османська імперія Османи
Московія
Католики
Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Імперія
Catholic League (Germany).svg Католицька ліга
Flag of Cross of Burgundy.svg Іспанія
Flag of Portugal (1640).svg Португалія
за підтримки:
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Запорожжя (див. Козаки у Тридцятирічній війні)Командувачі
Flag of Bohemia.svgФрідріх V Пфальцський
Flag of Sweden.svgГустав II Адольф †
Proposed flag of Île-de-France.svg Кардинал Рішельє
Flag of Denmark.svgКрістіан IV Данський
Flag of Saxony.svgІоан Георг I Саксонський
Flag Germany Emperors Banner.svgграф Тіллі †
Flag Germany Emperors Banner.svg Валленштейн
Flag Germany Emperors Banner.svgФердинанд ІІ, Імператор Священної Римської імперії
Flag Germany Emperors Banner.svgФердинанд ІІІ, Імператор Священної Римської імперії
Flag of Cross of Burgundy.svgГерцог Оліварес
Максиміліан І, курфюрст Баварський
Військові сили
в цілому 350,000
40-75,000 шведів (не рахуючи найманців)
50,000 голландців
приблизно 100,000 німців
понад 150,000 Французів
в цілому 450,000
300,000 іспанців
понад 100-200,000 німцівблизько 300,000 вбитих і поранених, втрати цивільного населення Німеччини понад 6,000,000
близько 400,000 вбитихВтрати
близько 300,000 вбитих і поранених, втрати цивільного населення Німеччини понад 6,000,000
близько 400,000 вбитихТридцятилітню війну поділяють на чотири періоди: чесько-пфальцький (1618—1625), данський (1625—1629), шведський (1630—1635), франко-шведський (1635—1648). У першому періоді чехи повстали проти імператора Фердинанда ІІ Габсбурга й обрали замість нього новим богемським королем Фрідріха V Пфальцького, голову Протестантської унії. Імператор в союзі з Католицькою лігою розбив чехів на Білій Горі (1620), а потім разом з іспанцями захопив Пфальц (1621—1623). Нідерландські протестанти вели війну за незалежність від Іспанії.
предпосылкой создания имамата было движение шейха мансура 1785—1791 гг., которого иногда называют первым имамом кавказа. основными своими целями мансур ставил борьбу с рабством, феодалами, кровной местью, и в целом, замену горских адатов на мусульманские законы шариата.
шейх мансур и его последователи оказывали сопротивление попыткам царской россии завоевать северный кавказ, что в конце концов вылилось в открытые войны 1785—1791 гг. и 1817—1864 гг. (так называемая большая кавказская война). в ходе первой войны царскими войсками был пленён мансур, однако в целом война окончилась победой горцев, ибо ими была отвоёвана чечня, часть дагестана и черкесии.
после некоторого затишья, в 1817 году военные действия возобновились с новой силой. царским наместником на кавказе был назначен генерал ермолов, отличавшийся жесткостью в методах войны. объединившись в защите от россии, различные нации горцев заключили сначала несколько военных союзов, а затем и вовсе создали единое государство — имамат (встречаются также обозначения — северо-кавказский имамат, имамат шамиля и т. первым имамом нового государства стал гази-мухаммад (1829—1832), затем гамзат-бек (1832—1834), потом шамиль (1834—1859). все три имама были родом изаварии[4], оттуда же происходило и большинство предводителей этого государственного образования —хаджи-мурат, ахбердил мухаммед, кибит-магома и др[5]. по этому поводу делает замечание герой кавказской войны и генерал армии д. в. пассек:
