Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у Російській Імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами Червоної армії, Білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти.
Війна закінчилася встановленням більшовицької влади на більшій частині території колишньої Російської імперії, визнанням більшовиками незалежності Фінляндії, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, створенням на окупованій більшовиками території Російської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік, представники яких 30 грудня 1922 року підписали договір про утворення СРСР. Близько 10,7 млн осіб загинуло; близько 2 млн осіб, що не розділяли поглядів нової влади, покинули країну.
Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст.
Объяснение:
