Объяснение:
Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.
Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.
Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки[2], вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.
[1] Чиновники – люди, які перебували на державній службі.
[2] Податок – обов’язковий збір коштів або продуктів з населення на користь держави.
1)В VIII веке до нашей эры
2)Помимо грандиозных ансамблей, медресе, мечетей и знаменитого минарета Калян, в Бухаре отлично сохранилась древнейшая крепость Арк, действующие средневековые бани и торговые купола - всего более 140 памятников архитектуры!
3)Арабы называли ее Бинкет, но с 11 столетия она была переименована в Ташкент.
4)Минаре́т Каля́н, также известен как Бухарский минарет (узб. Minorai Kalon; перс. مناره کلان — букв. «Большой минарет») — минарет пятничной мечети в историческом центре Бухары (Узбекистан), построенный в 1127 году караханидом Арслан-ханом (1102—1130), известным своей градостроительной деятельностью.
5)была включена в список Всемирного наследия ЮНЕСКО в 1993 году
6)Современные историки возлагают ответственность за начало войны в порядке убывания на Германию, Австро-Венгрию, Россию, Сербию, Францию, Британию.
7)Ход восстания Непосредственным поводом для начала восстания стал указ императора Николая II от 25 июня 1916 года о «реквизиции инородцев» в возрасте от 19 до 43 лет включительно, на тыловые работы в прифронтовых районах первой мировой войны. Это решение касалось не только жителей Средней Азии и не только мусульман.
8) Германское государство в период диктатуры НСДАП c 1933 по 1945 год.
9) 6 лет
10)День памяти и почестей
