Олег (882–912 рр.).
За час свого князювання Олег приєднав до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян. Олег ходив походами на Візантію, уклав з нею вигідні договори (907 р., 911 р.). ,так за умовами першого договору руські купці вели торгівлю без сплати мита і безкоштовно могли перебували в Константинополі протягом шести місяців. Другий договір передбачав і регулював відносини між обома державами в різних випадках і сферах.
Під час здійснення одного із численних походів на сусідні території князь Олег загинув.
Ігор (912–945 рр.).
В 914 році Ігор здійснив похід на древлян, які намагалися відокремитись від Києва. У 941 році він організував похід на Візантію, щоб забезпечити інтереси торгівлі. В 944 р. відбувся другий похід Ігоря на Візантію, який вводив обмеження купцям з Київської держави, але забезпечував їх основні інтереси. Численні і широкомасштабні воєнні походи вимагали значних витрат і ресурсів, що підштовхувало князя збільшувати данину із підкорених земель. Одне із таких збирань данини в 945 р. Призвело до повстання древлян, під час якого було вбито Ігоря.
Объяснение:
Реформаційний і контрреформаційний рухи в Україні в XVI — першій половині XVII ст
переоблаштування церкви.
У XVI ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники виступали:
— проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;
— за зменшення впливу церкви і духовенства;
— за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.
Унаслідок Реформації виник протестантизм — третій напрямок у християнській релігії (після католицизму і православ'я).
Із 30-40-х рр. XVI ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині, Поділля, Галичини, а згодом і в Києві.
В Україні найбільше поширюються такі протестантські напрямки:
— Кальвінізм, що його засновником був Жан Кальвін, не набув прихильників у народі, проте було створено близько 100 протестантських общин. До них входили передусім представники шляхти, в тому числі таких родин як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі.
— Соціанство, теоретиком якого був Фавст Соціан. Він сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу Ісуса Христа, неприйняття ікон у богослужінні, необхідність ліквідувати смертну кару. Соціани відкривали школи, типографії, поширювали літературу; їхніми покровителями виступали князі, посадовці.
Реформація знайшла відгук у діяльності братств, що були засновані у Львові (1586р.), Рогатині, Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615 р.), Луцьку та в інших містах.
Словник! Братства— громадські релігійні об'єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).
Мета діяльності братств: захист національно-релігійних прав українців, протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.
Заходи братств:
— виступали за право міських общин брати участь в управлінні Церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;
— захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху; — займалися просвітницькою діяльністю: створенням шкіл і типографій.
Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.
Засади Реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне української православної церкви. Ідея перекладу Біблії на народну мову реалізована в україномовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561 рр.), створеному на Волині: як відомо, однією з ідей Реформації є переклад святого письма рідною мовою.
Але вже наприкінці XVI ст. у Польщі починається наступ католицької церкви на своїх противників — Контрреформація.
Объяснение:
