Перечень тем
А) Экономическое развитие России в XVII в.
Б) Социальное развитие в XVII в.: положение сословий
В) Государственное управление и вооружённые силы в России в XVII в.
Г) Начало формирования абсолютной монархии

1. Установите соответствие между темами из перечня и фактами.
1) появление полков нового строя
2) увеличение привилегий русских купцов
3) появление первых мануфактур
4) выделение особой уголовно-правовой главы о защите царя

2. Установите соответствие между темами из перечня и датами.
1) 1667 г.
2) 1649 г.
3) 1632 г.
4) 1631 г.

3. Установите соответствие между темами из перечня и именами истори¬ческих деятелей.
1,) Алексей Михайлович 3) Филарет
2) Андрей Виниус 4) Григорий Котошихин

4. Установите соответствие между темами из перечня и терминами.
1) служилые люди «по прибору» 3) городовой воевода
2) всероссийский рынок 4) Приказ тайных дел

 Провозглашение себя царем, Иван IV достигал одновременно несколько целей: во-первых, демонстрировал полную независимость от Орды и, более того, равенство с ней; во-вторых, подчеркивал претензии Русского государства на византийское наследие, основанные на "Сказании о князях Владимирских"; в-третьих, русский самодержец вставал вровень с единственным в Европе императором – германским. Обретение царского титула имело значение не только для внешней, но и для внутренней политики. Став царем, государь поднимался на недосягаемую высоту над многочисленными князьями, в том числе и потомками великих князей.

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств.
 Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.