І́нки (однина — інка) — панівний рід народу кечуа («Сини Сонця»), що мешкав на території сучасного Перу та деяких інших країн і створив велику централізовану імперію зі столицею у місті Куско в Андах. Історично інками називали лише чоловічу частину роду правителів (жінок з роду називали пальями чи н'юстами, а палью-правительку — койя). Однак на сьогодні в побуті словом «інки» називають усіх підданих Синів Сонця. Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 до 1533 року. У 1533 році останнього правителя інків Атуальпу задушили іспанські загарбники.
Археологічні дослідження показують, що велику кількість цивілізаційних здобутків інки успадкували від попередніх цивілізацій, а також від підкорених ними сусідніх народів. До появи на історичній арені інків у Південній Америці існував ряд цивілізацій: Моче (або культура Мочика, відома своєю кольоровою керамікою та іригаційними системами), Уарі (або Варі, їхня держава була прообразом імперії інків), Чан-Чан (центр — місто Чимор, характерна кераміка та архітектура), Наска (відомі тим, що створили так звані лінії Наска, а також своїми системами підземних водопроводів, керамікою), Тіауанако (цивілізація міста Тіауанако з населенням близько 40 000, що розташовувалося на східному березі озера Тітікака), Чачапоя (Воїни Хмар, відомі своєю грізною фортецею Куелап, яку ще називають «Мачу-Пікчу півночі»).
Імперія інків (кеч. Tawantin Suyu Тавантінсу́ю — «Четвірка земель») простягалась довгою смугою у Південній Америці з півночі на південь і включала частини територій сучасних Колумбії, Чилі, Перу, Болівії, Еквадору, Аргентини, а з Куско у чотири сторони виходили чотири дороги і кожну з них іменували згідно з назвою тієї частини імперії, в яку вона вела.
- поместье, земельное владение Пример: Помещичье и. Государственное и. (в царской России). *** 2. - имущество, собственность Пример: Движимое и.
Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.
имение
1. ср. Земельное владение с помещичьим хозяйством; поместье. 2. ср. устар. Имущество, собственность.
С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.
имение
, -я, ср. 1. Поместье, земельное владение. Помещичье и. Государственное и. (в царской России). 2. Имущество, собственность (устар.). Движимое и, II уменьш. именьице, -а, ср. (к 1 знач.).амфитеатр
- В Дрвней Греции и Риме: сооружение для зрелищ, в котором места для зрителей возвышаются полукрогом Пример: Здания расположены амфитеатром (перен. : возвышаясь одно за другим). *** 2. - места в зрительном зале, возвышающиеся уступами за партером *** 3. - места так расположенные места в цирке, в лекторном зале
Ефремова Т.Ф. Толковый словарь русского языка.
амфитеатр
м. 1) Предназначенное для публичных зрелищ сооружение с ареной, вокруг которой возвышающимися уступами располагались места для зрителей (в Древнем Риме). 2) Ряды кресел в зрительном зале, расположенные полукружием с постепенным повышением за партером - в театре, кинотеатре и т.п. - или вокруг арены - в цирке, на стадионе и т.п. 3) а) Часть зрительного зала, где находятся такие ряды. б) перен. разг. Зрители, занимающие такую часть зрительного зала. 4) перен. Что-л. (рельеф местности, строения и т.п.), постепенно возвышающееся в виде полукружия или круга.
С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. Толковый словарь русского языка.
амфитеатр
, -а, м. 1. В Древней Греции и Риме: сооружение для зрелищ, в к-ром места для зрителей возвышаются полукругом. Здания расположены амфитеатром (перен.: возвышаясь одно за другим). 2. Места в зрительном зале, возвышающиеся уступами за партером, а также так расположенные места в цирке, в лекционном зале.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
