На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Приказы как государственные учреждения, предположительно, возникли непроизвольно: какому-нибудь лицу или нескольким лицам поручается ведение некоторых дел, «приказывается» ведать этими делами — и возникает приказ, который иногда даже называется именем человека, кому приказано, например «Приказ (четь) дьяка Варфоломея».[1]
Название избы и приказа употреблялось сначала смешанно, но затем за известными органами управления утвердилось название приказов, за другими — изб.
Название палата было более почётным, чем изба.
Дворами и дворцами назывались органы управления, заведовавшие преимущественно хозяйственной частью; иногда, впрочем, этим именем назывались и те органы управления, которые ведали отдельными областями государства.
Названия палата, двор, дворец заимствованы от помещений.
Происхождение названий трети и четверти стоит в связи с делением государства при Иоанне III на три части, при Иоанне IV — на четыре. Впоследствии название четверти стало присваиваться и другим приказам.
