Дайте відповіді на запитання до джерела. «..Щойно Шіхуанді вступив на престол, одразу розпочав пробивати гору Лішань, щоб
улаштувати в ній могилу. Коли ж він об'єднав Піднебесну, направив туди більше семисот
тисяч каторжних з усієї країни... Вони зміцнили стіни бронзою та спорудили саркофаг.
Усипальницю заповнили макетами палаців, фігурами чиновників усіх відомств, незвичайним
начинням та коштовними виробами. Майстрам наказали виготовити потужні механічні
самостріли з тим, щоб розстріляти всіх тих, хто проникне всередину гори й наблизиться
до могили. Із ртуті створили численні малі та великі річки та моря, які перетікали з одного
місця на інше. На стелі зобразили картину неба, на підлозі — карту землі...».
Про які події йдеться у фрагменті з твору Сими Цяня?
З якою метою Цінь Шіхуанді здійснив заходи, що про них розповів Сима Цянь?
Навіщо Сима Цянь розповідає про ці події? У чому цінність джерела?



​

Розпо́діл держа́вної вла́ди — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути поділена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Деякі європейські держави, а також Тайвань, законодавчо відокремлюють контрольну, екзаменаційну, юридичну, а також засновницьку та виборчу гілки. Запропонована Джоном Локком. Термін увів французький філософ титель Шарль-Луї де Монтеск'є (фр. séparation des pouvoirs, лат. trias politica) в таких своїх працях, як «Перські листи» (1721), «Про дух законів» (1748).

Розпо́діл держа́вної вла́ди — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути поділена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Деякі європейські держави, а також Тайвань, законодавчо відокремлюють контрольну, екзаменаційну, юридичну, а також засновницьку та виборчу гілки. Запропонована Джоном Локком. Термін увів французький філософ титель Шарль-Луї де Монтеск'є (фр. séparation des pouvoirs, лат. trias politica) в таких своїх працях, як «Перські листи» (1721), «Про дух законів» (1748).