1. Навчальна дисципліна «історія України» в контексті теорії локальних цивілізацій та європейської традиції. 2. Цивілізоване життя на теренах України і всієї Європи в добу античності.
3. Русь-Україна ІХ – середини ХІV ст. в умовах цивілізаційних геополітичних впливів.
4. Русь-Україна і Східна Римська імперія (Візантія): історія відносин і взаємовпливів.
5. Руські князівства у складі Великого князівства Литовського.
6. Русини і Річ Посполита: проблема «дітей» і «мачухи».
7. Церковне питання в середньовічній і ранньомодерній Русі: європейський контекст (до середини ХVII ст.)
8. Козацтво як європейський (цивілізаційний) історичний феномен.
9. Козацькі війни на євразійському геополітичному просторі.
10. Хмельниччина. Творення козацької нації та держави: міжнародний вимір.
11. Руїна: козацькі традиції в умовах інкорпорації українських земель.
12. Коліївщина як останній спалах українського козацтва ранньомодерної Європи.
13. Геополітичні зміни в Східній Європі останньої третини ХVIII ст., їхні наслідки для України.
14. Реформи Марії Терезії, Йосифа ІІ та політика Катерини ІІ на українських землях: порівняльна характеристика.
15. Соціально-економічна модернізація середини ХІХ – початку ХХ ст.: сутність, тенденції, відмінності досвіду України й решту європейських країн.
16. Українське національне пробудження «довгого» ХІХ ст. як аспект загальноєвропейської модернізації.
17. Український рух початку ХХ ст. : національний і європейський досвід.
18. Революція 1917–1921 рр. у контексті європейських процесів першої половини ХХ ст.
19. Тоталітаризм ХХ ст. у Європі, його типологія та вплив на Україну.
20. Більшовицький режим (сталінщина) в Україні, його політика та наслідки.
21. Друга світова війна на європейському континенті – реалії, міфи й уроки історії.
22. Україна в період загальної кризи совєтської політичної системи (середина 1940-х – початок 1991 рр.).
23. Україна на шляху проголошення та ствердження державної незалежності (1990 і).
24. Українці в пошуках власної ідентичності перших десятиліть ХХІ ст.: епоха «революцій» та «контрреволюцій».
25. Мінливість геополітичних пріоритетів новітньої історії України: від багатовекторності до євроінтеграції.

1.У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих

2. На мою думку так тому що чорношкірі вважалися рабами. Їх продавали їхнім господарям вони ставали всласностю. Весь ринок був забитий чорношкірими. Тому я не думаю що ця декларація подіяла і на них.

Объяснение:

За індіанців народом не вважали їх вважали якби за дикарів!

ответ:Исто́рия Ру́сской це́ркви — история православной церкви на территории исторической Руси, в частности, княжества Киевского, а также Великого княжества Московского, царства Русского, а впоследствии Российской империи, СССР, а после распада последнего в 1991 году — государств, образовавшихся на его территории, на которую продолжает свою исключительную церковную юрисдикцию Московский патриархат.

Современная церковная и светская историография Русской церкви в качестве начальной точки имеет обычно 988 год (подробнее см. в статье Крещение Руси); более традиционная церковная историография возводила историю Церкви в пределах Руси к апостольской эпохе[1]. Первые сведения о существовании христианских общин в Киеве относятся ко второй половине IX века.

Автокефальная церковная организация с центром в Москве де-факто была основана в 1448 году, когда русские епископы самостоятельно, без участия Константинопольского патриарха, избрали и поставили Иону митрополитом и предстоятелем Русской церкви.

С 1589 года предстоятель Русской поместной церкви — митрополит Московский становится патриархом (см. статью Патриарх Московский и всея Руси).

История, излагаемая в настоящей статье, есть история современной Русской православной церкви (Московский патриархат); она до того или иного исторического рубежа есть также история иных религиозных объединений и течений, с точки зрения принятой в них историографии, например старообрядческих, Украинской православной церкви Киевского патриархата, Украинской автокефальной православной церкви и других.

Объяснение: