сор (за правильный ответ)
​

Колонизация Казахстана окончательно была завершена реформами 1886, 1891 годов. 2 июня 1886 года было принято «Положение об управлении Туркестанским краем», 25 марта 1891 года последовало «Положение об управлении Акмолинской, Семипалатинской, Семиреченской, Уральской и Тургайской областями» или «Степное положение». Эти положения были продолжением и дополнением указов 60-х годов. Территория Казахстана вошла теперь в состав 2 генерал-губернаторств: Туркестанского, с центром в Ташкенте и Степного, с центром в Омске. Вся власть, как и прежде, сосредотачивалась в руках генерал-губернатора.

В состав Туркестанского генерал-губернаторства вошли Ферганская, Самаркандская, Сырдарьинская области, в состав Степного – Акмолинская, Семипалатинская, Уральская, Тургайская, Семиреченская (последняя с 1897 года вошла в состав Туркестанского генерал-губернаторства). В областных центрах были созданы полицейские управления.

Области, как и раньше, делились на уезды. В уездных городах были введены полицейские приставства. Уездные начальники получили право контроля над постановлениями аульных и сельских съездов, право задерживать любого казаха на срок до 7 суток, право проводить политический сыск во вверенных землях. Был введен институт приставов.

Что касается нововведений в налоговой системе, они выразились в повышении кибиточной подати до 4 рублей, увеличении земельных сборов.

Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135–100 тис. років[1]. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тис. років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушель. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.