1. 28 июня 1919 года
2. По условиям договора Франция вернула себе Эльзас и Лотарингию – территории, утраченные Парижем по итогам франко-прусской войны 1870-1871 годов. Саарская область на 15 лет передавалась под управление Лиги Наций, а угольные шахты переходили в собственность Франции. Германия вынужденно признавала независимость Польши и возвращала ей часть польских земель, захваченных в свое время Пруссией: Познань, часть Верхней Силезии, некоторые районы Восточной Пруссии. Таким образом, Варшава получала Восточное и прямой выход к Балтийскому морю.
3. Проходила в несколько этапов в период с 18 января 1919 по 21 января 1920 года при участии 27 государств.
4. В свою очередь, Германия лишалась всех колоний и обязывалась уплачивать репарации. Правда, размер выплат не оговаривался: об этом победители в ходе конференции договориться не смогли.
5. Напишите об Антанте.
Ні, не тотожнІ.
Кооперація - Кожний товаровиробник-ко-оператор є власником і може працювати самостійно. Кооперативи не потребували відчуження власності, і селяни охоче йшли до них.
Успішно розвивалися усі види кооперації і особливо сільськогосподарська (машинно-тракторні кооперативи, тваринницькі, цукровобурякові, хмільницькі, бджолярські тощо) . До кінця 20-х років у сільгоспкооперацію було залучено понад половини селянських господарств, а всіма видами кооперації було охоплено 85% господарств.
Але селянин-власник (одноосібник) , який сам вирішує, що йому сіяти і що продавати, є дуже незручним для держави, яка реалізує програму індустріалізації саме за рахунок села. А от створення на селі великих господарств (колективних чи державних) замість неконтрольованих дрібних селянських — є той вихід, який забезпечить безконтрольне вилучення продукції сільського господарства державою.
Держава хотіла мати справу з селянином-колгоспником, який уже не був селянином у традиційному значенні цього слова. Він повинен був підкорятися безпосередньому начальству — бригадиру і голові колгоспу, які, у свою чергу, повністю залежали від районного керівництва — секретаря райкому, голови райвиконкому, начальника районного ДПУ. Керівництво району повністю тримало у своїх руках колгоспне керівництво, що давало змогу забезпечувати хлібозаготівлі без зайвих зусиль.
Різниця між кооперацією і колективізацією в підходах: добровільність, взаєморозуміння, взаемовигода при кооперації, і примусово під час колективізації з переходом власности селянина в коллективну власність (колгоспну).
