Продолжите тебе про тетради заполнения таблицы современники подчеркните имена которые вам встречались ранее

Полезные ископаемые Индии разнообразны и запасы их значи­тельны. Основные залежи расположены на северо-востоке страны. На границе штатов Ориса и Бихар находятся железорудные бассейны, относящиеся к важнейшим в мире (крупнейший - Сингбхум на плато Чхота-Нагпур) . Железные руды обладают высоким качеством. Обще­геологические запасы составляют свыше 19 млрд. т. Индия располагает также значительными запасами марганцевых руд.

Несколько севернее железорудных находятся главные каменно­угольные бассейны (в штатах Бихар, Западный Бенгал) , но эти угли имеют невысокое качество. Разведанные запасы каменного угля в стране составляют около 23 млрд. т (общие запасы угля в Индии, по различным данным, оцениваются в 140 млрд. т) . На северо-востоке страны наблюдается особенно благоприятная для развития отраслей тяжелой промышленности концентрация полезных ископаемых. Штат Бихар - самый богатый полезными ископаемыми район Индии.

Разнообразны полезные ископаемые Южной Индии. Это бокситы, хромиты, магнезиты, бурый уголь, графит, слюда, алмазы, золото, монацитовые пески. В Центральной Индии (восточная часть штата Мадьхья-Прадеш) также имеются значительные месторождения чер­ных металлов и каменного угля.

Важным источником энергии может стать радиоактивный торий, содержащийся в моноцитовых песках. В штате Раджастхан обнаруже­ны урановые руды.

Дотримуючи позиції нейтралітету в роки першої світової війни, Іспанія значно збільшила своє промислове виробництво, використовуючи вигідну кон'юнктуру, що створилася на світовому ринку. Проте це зростання було не дуже значним, і Іспанія залишалася аграрно-індустріальною країною із середнім рівнем розвитку капіталізму, із значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві. Яскравим показником залишків феодальних відносин був розподіл землі – наявність великих латифундій і збереження старих напівфеодальних орендних відносин (довгострокові види оренди, здольщина і т. д.).

Політичне керівництво і країні, як і раніше, здійснювалось головним чином двома великими монархічними партіями – консервативною і ліберальною, які майже нічим не відрізнялися одна від одної. Обидві партії представляли інтереси різних груп поміщиків, церкви, великого капіталу, реакційної вояччини і вищих кіл монархічної бюрократії. Широкі верстви дрібної і середньої буржуазії та ліберальної інтелігенції об'єднувалися навколо кількох республіканських партій