Империалистік дәуірде жеке елдердің біркелкі дамымауының нәтижесінде бірінші дүниежүзілік соғыс болды. XX ғасырдың басында халықаралық жағдай күрт шиеленісіп, ірі мемлекеттер арасындағы бақталастық күрес күшейді. Англия дүниежүзілік шеберхана атанған дәрежесінен өнеркәсібі дамудағы бірінші орнынан айрылды. Елдің басын біріктіру арқасында және Француз–прусс соғысының нәтижесінде бес миллиард марк контрибуция алған Германия өз экономикасын жедел дамыту мүмкіндігіне жетіп, өнеркәсіп өнімдерін шығаруда Англияны үшінші орынға ығыстырып, дүние жүзінде АҚШ-тан кейінгі екінші орынға шықты. 1912 жылы мысалы, Германияда 17,6 миллион тонна шойын қорытылса, Англияда 9 миллион тонна ғана болды. Экономикалық қуатының шапшаң өсуін пайдаланған жас герман империалистері жаңа нарықтық аймақтарды алуға, отарланған жерлерді қайта бөлісуге, еуропалық континентте билік жүргізуге тырысты.Германияның күшеюі Еуропадағы басқа ірі мемлекеттерді абыржытты. Әсіресе отарлап алған жері жеткілікті әрі өнеркәсібі ерте дамыған, байырғы империалистік елдерді ― Франция мен Ресейді қатты алаңдатты. Оның үстіне герман–австриялық одақ шартына қол қойылды, оған Италияның қосылуы жас герман империалистерінің Еуропадағы салмағын күшейтті. Осы құрылған үштік одаққа жауап ретінде орыс-француз одағы пайда болды. Бұл еуропалық мемлекеттерді екі антогонистік топқа бөліп, екі жақты шешуші шайқасқа дайындыққа кірісті.
Объяснение:
ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Объяснение:
