У XV столітті було створено державу, яку турки та їхні європейські сусіди називали «Кримським ханством» (за назвою першої столиці — Кирим). У Речі Посполитій цю державу називали «Перекопською Татарією». У документах кримських ханів їхня держава називалася «Тахт-і-Крим» («Кримський престол»). У 1532 р. було засновано місто Бахчисарай («Палац у садах»), що згодом став новою кримською столицею. Окрім Кримського півострова, під владою кримських ханів були і території Північного Причорномор’я. Між кримською і руською укріпленими смугами Диким Полем кочували невеликі орди, залежні від хана. Територія, де кочував один такий загін, називалася татарським улусом. За Дніпром, у Приазов’ї, починалися стійбища Ногайської Орди, частина якої з середини XVI ст. теж була залежною від Криму.
