Уже начиная с XII века, в Москве жили не только славяне. Первыми иностранными поселенцами там были греки.
В основном это были переводчики, священники и иконописцы. Среди них был и известный мастер Феофан Грек, который расписывал соборы Московского Кремля.
С пятнадцатого века в Москву начали съезжаться и венецианцы. Среди купцов и торговцев, которые приезжали в Москву, было много немцев, а также латышей и эстонцев. В столице оседали выходцы из стран Европы и Азии.
Притоку нового населения и активная внешняя политика московских князей, которая привела к расширению территории княжества.
В ходе урока вы узнаете: об изменениях в порядке владения землёй в Московском княжестве, о развитии ремесла и торговли, московском князе Василии I, междоусобной войне второй четверти пятнадцатого века.
Причиной изменения в порядке владения землёй в Московском княжестве стало расширение его территории.
Это привело к увеличению количества тех людей, которые владели землёй.
В связи с этим в княжестве сложилось два вида землевладения.
Первый вид – вотчины. Это крупные наследственные земельные владения.
Крупными вотчинниками были бояре. Они были заинтересованы в расширении своих владений.
Объяснение:
Вірш викликав неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, Кіплінгу було пред'явлено звинувачення в зневажливому ставленні до неєвропейських народів, в зображенні їх як недорозвинених, небезпечних, таких, що вимагають постійного контролю та до з боку «білих націй». У зв'язку з цим текст часто розглядався як расистський та проєвропейський-шовіністичний, як прикриття для проведення колонізаторської політики, в першу чергу Великою Британією, виправдовуючи її завоювання в Азії та в Африці гуманістичними міркуваннями. Ряд сучасників Кіплінга, наприклад Марк Твен, гостро критикували його позицію, позначену у вірші «Тягар Білих».
З іншого боку, у своєму не менше відомому вірші «Балада про Захід та Схід» Кіплінг показує себе тонким психологом і знавцем особливостей та проблематики складних взаємин культур Європи та Сходу, побудованих на абсолютно різних ідеологічних та світоглядних фундаментах. У цьому аспекті «Тягар Білих» розглядається також як спроба автора пробити глуху стіну нерозуміння, знайти спільну мову між різними расами та культурами, нехай і з погляду європейця-колонізатора. Під час оцінювання особистої позиції Кіплінга не можна не враховувати і той факт, що сам поет народився, виріс та прожив значну частину свого життя в колоніях, прекрасно знав і любив Схід і його мешканців (особливо Індію)
