Объяснение:
Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.
Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.
В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.
У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти
Русским композиторам приходилось подстраиваться под европейскую музыку ,но они стали использовать и русские традиции. Первый композитор Хандошкин И. Е. создал множество вариаций с темами народной песни. Выпускники Придворной капеллы Березовский М. С. и Бортнянский Д. С. занимались реформированием русского хоровой музыки,соединив многоголосное пение русского народа с европейской музыкой.Бортнянский сочинял оперы, симфонии, пьесы и сонаты.Композиторы писали оперы, симфонии, увертюры , вариации с использованием народных мотивов. Также стали ставиться русские оперы –их писали, Соколовский М, Бортнянский В , Пашкевич Е, Фомин Д.
Таким образом, в 18 веке появляются, возрождаются, взаимодополняют друг друга различные жанры, развивается национальная школа композиторов.
