Ухвалене на соборі в Бересті рішення передбачало утворення Руської унійної церкви, згодом названої греко-католицькою, котра визнавала верховенство Папи Римського та приймала католицьке віровчення, але зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину. Спричинила протистояння православних з уніатами у Києві та місію Феофана III в Україні.
