Объяснение:
Султан суворо карав чиновників за зловживання«Завоював прихильність народу добрими справами, будував школи, але був безжалісним тираном: ані спорідненість, ані заслуги не рятували від його підозрілості та жорстокості»Сам писав вірші — під псевдонімом Мухіббі, і підтримував талановитих митців і мисткинь. У 1521 році починає війну із давнім і непримиренним ворогом — Угорщиною. Захоплює на її кордонах стратегічно важливу фортецю Белград, яка до його правління не піддавалася нікому.У липні 1522 особисто очолив армію і розпочав облогу острова Родос в Егейському морі.У серпні 1526 р. Сулейман на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Розпочав війну з Австрією, яка в особі ерцгерцога Фердинанда Габсбурга — брата імператора Карла V — претендувала на престол Святого Стефана. В 1533—1538 здійснює декілька походів на Іран проти шаха Тагмаспа І.У 1533 до Османської імперії були приєднані колишні володіння іспанців в Алжирі.Восени 1528 висилає на Середземне море флот на чолі з колишнім піратом Хайр ад-Діном Барбароссою. В 1536 уклав угоду із Францією. Ненависть французьких монархів до Габсбургів була така велика, що вони не тільки пішли на цей несподіваний союз, але й активно виконували роль союзника. У 1555—1557 османи захопили Судан.Протягом 1559 — Північну Еритрею й африканське узбережжя Червоного моря, декілька островів у Егейському морі, Пелопоннеський півострів.Це все (•‿•)
можеш, будь ласка, дати мені "лучший ответ"? ಥ‿ಥ
Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.
Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза). Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузеи, Ттобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовле ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств.
Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.
Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.
