Творческое Наследие казахских поэтов начала XIX столетия- своеобразные "Золотой век" в развитии литература и национальной духовности. у поэтов мировоззрение было противоречие и сложным, в нём переплелись гуманизм и просветительство, религиозность и романтика высоких идеалов, аскетизм, высокая нравственность и философская мировидение. многие они сделали для казахского народа. они старались и трудились за казахский народ, внесли свой посильный вклад в развитие своей страны и своего народа, призывали через воспитание и обучение избавить молодежь от пороков, хамства и грубости, выступали против царизма, обучали мало грамотных детей. вот что объединяет Абая кунанбаева, шакарима кудайбердиева, Халида и Копейулы.
Вот пиши на здоровье
Іван Мазепа (1639-1709) гетьман підконтрольної козацтву України. Мазепа здобув освіту в західній Європі, але повернувся на рідну землю і в 1663 році перейшов на службу до Петра Дорошенка, козацького гетьмана Правобережної (західної) України.
Основні напрямки політики Івана Мазепи:
Зовнішня політика:
1. Московський напрям. Коломацькі статті 1687 – угода між гетьманською Україною та Московською державою. Результат – суперечили автономії українських земель. Однак, вважаються, що були прийняті через ситуацію, яка склалася. До 1700 року проводив лояльну політику щодо Москви.
2. Чорноморський напрям. Азово-дніпровські походи 1695-96 разом з Росією. Вихід Росії до Азовського моря. Україну відсунули на другий план. Чорноморське питання не вирішене.
3. Шведський напрям в період північної війни 1700-1721 роки. Новий союзник.
4. Покращення торговельних відносин із Кримським ханством і Чорноморсько-Дунайськими країнами.
Внутрішня політика:
1. Підтримка церкви та релігії. Будівництво храмів, церков – 1690 побудова нового кафедрального собору при монастирі св. Миколи, 1698 спорудження церкви св. Богоматері та багато іншого. Спроба відновити Переяславське єпископство, яке було ще за князівських часів.
2. Селянське питання – збільшення грошових повинностей та панщини. Однак захищав їх від панської сваволі.
3. Посилення інституту своєї монопольної влади.
4. Зріст козацької старшини, як верстви населення та покращення її економічної бази.