1 Орган сословного представительства во Франции- Генеральные штаты 2 Орган сословного представительства в Англии - Кортес
3 Кортесы состояли из трех сословий , которые делились на три палаты : священнослужители дворяне, уполномоченные от горожан и крестьян.,
4 В Генеральные штаты входили : духовенство , знать и горожане
5 Парламент состоял из верхней и нижней палат
6 Кортес(Испания) ,Парламент (Англия),Франция(Генеральные штаты)

1 2 3 4 5 6

ОТВЕТЬТЕ ВЕРНО НЕВЕРНО

Стоянки первобытного человека обнаружены во многих областях Африки, Азии и Европы. В Средней Азии древнейшие каменные орудия труда найдены на стоянках Селенгур в долине Ферганы и Кульбулак в Ташкентском оазисе. Эти грубые галечные орудия, оббитые в виде острия получили название чопперы.Орудия труда были очень простыми. Человек, вооруженный заостренными камнями и дубинкой, охотился на животных, с палки-копалки он выкапывал съедобные корни и клубни растений. Таким образом, человек брал то, что давала ему природа, поэтому древнейшие занятия людей — собирательство и охота называются присваивающим хозяйством. Всемирно известным памятником периода среднего палеолита является пещера Тешикташ, открытая в 1938г. В ней обнаружено около 300 каменных орудий труда и огромное количество костей животных — горного козла, оленя, дикой лошади, леопарда, зайца, мелких грызунов, а также птиц.Самой известной находкой в Тешикташе явилась останки человека, принадлежавшие первобытному мальчику 8–9 лет. Сохранился его череп с нижней челюстью. Это один из немногих обнаруженных археолагами череп неандертальца и одно из первых древнекаменного века. Тело умершего мальчика поместили в специально вырытую в глубине пещеры яму, вокруг него воткнули в землю рога горных козлов, которые образовали круг. Эти рога, по представлению людей, должны были защищать погребенного в другом мире.

Імперія карла великогочас найбільшої могутності франкської держави припадає на правління сина піпіна короткого —  карла великого  (742-814).внаслідок кількох воєн він значно розширив кордони франкської держави, підпорядкувавши своїй владі різні племена і народності.карл перейшов у наступ на арабську іспанію. правда, його перший похід в іспанію (778) не був успішним.надалі франки методично просувалися на південь від піренеїв. у 801 р. в арабів була відібрана барселона на території північно-східної іспанії заснована іспанська марка (прикордонна територія), населення якої становили головним чином баски і наварці.за карла великого внаслідок тривалих воєн (з 772 по 804 р.) була завойована і приєднана до франкської держави  саксонія.внаслідок багатьох воєн кордони франкської держави значно розширилися. за площею держава франків наближалася до старої західної римської імперії і так само включала до свого складу різні племена і народності.королівський титул більше не задовольняв франкського короля. карл чекав лише зручної нагоди, щоб проголосити себе імператором. така нагода випала, коли слабкий і безвільний папа лев iii, що викликав проти себе опозицію римської знаті, втік до карла, у якого шукав захист. карл дав папі надійну охорону і сам очолив похід на рим. у подяку за цю папа наприкінці 800 р. в соборі св. петра в римі вінчав франкського короля імператорською короною. так була встановлена нова імперія на заході.  ця подія викликала конфлікти між карлом і візантією, імператори якої вважали себе єдиними спадкоємцями старого риму.в останні роки життя карл обрав постійним місцем перебування свою нову столицю ахен. головну увагу він приділяв зміцненню нових рубежів для оборони і подальших захоплень.на початку ix ст. карл користувався великим впливом не тільки всередині імперії, а й за її межами: з ним рахувалися королі держав в ії; його заступництва шукали королі шотландії , вожді племінних ірландських князів.однак за зовнішнім благополуччям імперії приховувалася її внутрішня слабкість. створена шляхом завоювань, вона булі надзвичайно різноманітна за етнічним складом. крім франків і підвладних їм племен і народностей на території колишньої галлії до імперії карла великого входили сакси, фризи, бавари, алвмани, тюринги, лангобардні   та ін.кожна з територій імперії без постійного військового й адміністративного примусу не хотіла підкорятися владі завойовників. тому карл великий проводив усе своє життя в походах, відправляючись кожний різ туди, де виникала реальна загроза відпадання тієї або іншої території. з часом утримувати завойовані племена і народності ставало все важче. неміцні, суто зовнішні зв'язки між окремими частинами імперії розірвались через три десятиріччя після смерті імперії карла великого