«Ал-Мамун» Н.В. Гоголя
В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.
Объяснение:
Объяснение:
Головна концептуальна ідея Гадяцької угоди полягала в тому, що замість Речі Посполитої Двох Народів (як офіційно називалася тогочасна Польсько-Литовська держава) на політичній мапі Європи мала постати Річ Посполита Трьох Народів. Тобто відтепер федерацію мали складати не лише Корона Польська та Велике князівство Литовське, а й Велике князівство Руське. Усі три частини федерації мали об'єднуватися особою спільно обраного короля, спільним вальним сеймом, спільною зовнішньою політикою та організацією оборони держави.
Підпис Івана Виговського
Вищим органом законодавчої влади на території Великого князівства Руського, до складу якого входили Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства, мали бути виборні Національні Збори. Главою виконавчої влади — пожиттєво обраний гетьман. За зразком Польської Корони та Великого князівства Литовського формувалися місцеві органи влади та система судочинства.
