Время переселения: в 1881 году между Китаем и Россией был подписан Петербургский мирный договор, по которому уйгуры и дунгане получали право в течении года переселиться на территорию Семиреченской области. То есть ответ: начало 1881 до 1884г. Можно просто в обоих написать , что с 1881 года)
Численность к 1897 году: В Казахстане проживало 56 тысяч уйгуров и 14 тысяч дунган.
Основные хозяйственные занятия:
Уйгуры активно занимались извозным ремеслом и перепродажей товаров, перевозили их из Верного в Ташкент. В городах и селениях были сильно развиты ремёсла. В начале 20 века почти половина всех уйгурских хозяйств были заняты кустарным производством. Уйгуры содержали свои мельницы, кузницы, маслобойки, а также кожевенные , овчинные и дубильные заводы. У них также были лавки, харчевни, рисовые крупотерки.
Дунгане занимались земледелием, огородничеством, мелкой торговлей , а также различными промыслами. С середины 80 годов 19 века они одними из первых в Семиречье стали практиковать рисоводство, занимались огородничеством и садоводством. Дунгане выращивали капусту, лук, чеснок, фасоль, горох, стручковый перец, баклажаны, редьку, морковь, укроп, тыкву, огурцы и другие культуры. От русских крестьян-переселенцев они переняли навыки выращивания помидоров и картофеля. Из-за нехватки пастбищных угодий скотоводство у дунган было вс видом хозяйства.
Найбільшу вигоду від перевороту в європейській політиці, здійсненого Українською національною революцією, отримало Московське царство, яке в другій половині XVII століття почало проводити активну політику експансії у Східній Європі. Змінилася навіть титулатура московського монарха, який прийняв титул «Государя Всея Великая, и Малая, и Белая Руси». Цей період став для тогочасної Росії добою постійних і тривалих воєн: із Річчю Посполитою за Україну; зі Швецією за Прибалтику; з Османською імперією за Україну та Чорноморське узбережжя.
Участь у військових кампаніях Московського царства були змушені брати козацькі війська Гетьманщини. Під час Азовських походів Петра І свої військові таланти проявив і гетьман України І. Мазепа, якого цар 1700 року відзначив Кавалерією щойно створеного Ордену Святого Андрія Первозваного, другим після Федора Головіна, тодішнього канцлера Петра І.
Найгострішою проблемою як для Московської держави, так і для інших європейських країн у другій половині XVII століття стало так зване «балтійське питання». Його сутність — стрімке посилення в регіоні у цей період позицій Королівства Швеції, яке за правління Карла X і Карла XI та внаслідок військових завоювань земель сусідів перетворилося на провідну силу в Центрально-Східній Європі. Реформи Карла XI у військовій сфері дали Швеції значну воєнну міць, а в державній — перетворили Королівство на абсолютну монархію.
Невдоволення прибалтійських держав посиленням позиції Швеції в регіоні привели до створення наприкінці XVII століття Північного Союзу у складі Данії, Саксонії та Московії. Саме цей союз 1700 року розпочав збройну боротьбу зі Швецією за перерозподіл володінь у Прибалтиці, що увійшла в історію під назвою «Велика Північна війна». Вона стала спробою протидії сусідів Швеції щодо перетворення Балтійського моря на «шведське озеро».
В експозиції зали знаходяться портрети московських царів із династії Романових другої пол. XVII ст., короля Швеції Карла XI, гетьмана України І. Мазепи; картографічний матеріал та макет кормової частини військового корабля початку XVIII ст. з речами відповідної епохи.
