Кто входил в окружной приказ?(1822г.)​

Україна і світ на межі ХIХ— XX століть: особливості господарського життя
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX - початку XX ст. Соціально-економічний розвиток України на межі століть. Господарство України в роки першої світової війни.
Економічне становище провідних країн світу кінця XIX — початку XX ст.      
Утвердження індустріального суспільства завершило формування на зламі XIX — XX ст. світового господарства як сукупності національних господарств, зв'язки між якими здійснювалися за до зовнішньоекономічних відносин. Передумовами формування світового господарства був розвиток машинної індустрії та міжнародних засобів зв'язку, транспорту; міжнародний поділ праці призвів до наявності економічно розвинутих країн і країн з відсталою економікою; розвиток міжнародної торгівлі та утворення світового ринку.
Важливим чинником, що позначився на формуванні світового господарства, було утворення колоніальних імперій. Наприкінці XIX ст. Англія і Франція стали величезними колоніальними державами. Площа колоніальних володінь Англії 1899 р. дорівнювала 9,3 млн. кв. миль, населення Британської імперії - 309 млн. чоловік, відповідно у Франції — 9,7 млн. кв. миль і 56,4 млн. чоловік. Німеччина, Японія, США лише із середини 80-х років XIX ст. стали на шлях колоніальних загарбань.
Міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб ринку. Протягом XIX ст. Англія була "майстернею", спеціалізуючись на виробництві та продажу іншим країнам машин і устаткування. Спеціалізація визначала розвиток виробництва. Так, Німеччина посідала чільне місце у світовому виробництві сільськогосподарської техніки, залізничного устаткування, парових котлів, картоплі, спирту, цукру, виробів хімічної промисловості; Франція — текстильних машин, шовкових і суконних тканин; Англія - машин, взуття, шкіргалантереї, виробів харчової промисловості, чорних металів; Бельгія - зброї та інструменту, Австро-Угорщина - металів, цукру, хмелю. Колоніальні країни спеціалізувалися на виробництві так званих колоніальних товарів — бавовни, прянощів, кави, цукру, натурального каучуку, джуту.
Результатом міжнародного поділу праці стало формування світового ринку товарів, кредитів, валюти, послуг та ін. Невпинно зростали обсяги міжнародної торгівлі, в яку були втягнуті практично всі незалежні та колоніальні країни.
У роки промислового перевороту та індустріалізації світовий товарообмін перевищував темпи зростання виробництва. Провідну роль у світовій торгівлі відігравала Англія. Це пояснювалося наявністю у неї значної кількості товарної маси внаслідок промислового перевороту, що почався раніше, ніж в інших країнах; наявністю колоніальних володінь; індустріалізацією в Європі й США, низькою вартістю товарів, великим торговим флотом.
З 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі. Ціни систематично зростали внаслідок монополізації виробництва і розробки золотих копалень на Алясці, в Канаді, Півдні Африки. Зменшилася питома вага Європи в світовій торгівлі. Одночасно посилилося значення американських і азіатських країн. Відбулися зміни в структурі товарообміну. Якщо для XIX ст. був характерним обмін промислових товарів на сировину і продукти харчування, то на початку XX ст. зросло значення фабрикатів у експорті всіх європейських країн і США.
Характерною ознакою зовнішньоекономічних відносин був імпорт сировини з колоніальних країн, оскільки найбільш розвинуті промислові країни, за винятком США, були мінімально забезпечені сировиною.
У світовій торгівлі сільськогосподарськими продуктами превалював аграрний протекціонізм, посилений кризою

1 аргумент: в 1854-1857 годах Уалиханов путешествует по Семиречью, Тарбагатаю, Центральному Казахстану, по Киргизии, где собирает богатый географический, этнографический и исторический материал о казахском и киргизском народах, о котором высоко отзывался известный путешественник-географ П. П. Семенов-Тян-Шанский

2 аргумент: главным результатом поездки Уалиханова в Кашгарию стал его капитальный труд "О состоянии Алтышара, или шести восточных городов Китайской провинции Нанлу (Малой Бухарин)", посвященный истории, географии и социальному строю народов Восточного Туркестана. По охвату новых материалов, широте и глубине их анализа работа явилась крупным вкладом в русскую науку. Труды Уалиханова были опубликованы на немецком, английском и французском языках

Факты:

Труды ученого являются очень важными в геополитике нашей страны по отношению стран Центральной Азии, а также сохранения единства в отношении тюркских народов. Всестороннее глубокое изучение этого во возникло, прежде всего, от за общественной практики. Изучение научного наследия Шокана Уалиханова имеет очень важную роль в обучении, воспитании и пропаганды подрастающего поколения

Труды Шокана Уалиханова в изучение истории этногенеза народов, общественнополитических, духовно-культурных и историко-географических проблем Центральной Азии являются важными основными источниками. Ученый настолько хорошо знал историю средневековья, что мог сравнивать и анализировать эти во с восточными, западными и русскими письменными источниками. Первая половина и середина XIX века является важным периодом в Отечественной истории

Подробнее - на -

Объяснение: