У першій половині ХІХ ст. Російська та Османська імперії провели ще дві війни. І обидві вони закінчилися невдало для турків. Війна 1806-1812 років завершилася підписанням Бухарестського миру. Південна Бессарабія — нині це південь Одеської області та частина Буковини, відійшла до Російської імперії.
Козацькі військові частини безпосередньо брали участь з обох сторін: Чорноморське козацьке військо — за Російську імперію, та козаки Задунайської Січі — на стороні османів.
Для задунайських козаків наступна російсько-турецька війна 1828-1829 рр. стала вирішальною. У 1828 році російські війська зайшли безпосередньо на територію Задунайської Січі. Отаман запорожців Йосип Гладкий прийняв рішення перейти на бік росіян. Розлютований султан наказав знищити Задунайську Січ.
Объяснение:
Значний відплив сільського населення до міст був одним з чинників, які обумовили проведення аграрної реформи. Крім того, діяльність монополій супроводжувалася появою медичного, страхового та пенсійного обслуговування, що позитивно впливало на становище частини населення. Зокрема 2 червня 1903 р. було затверджено закон "Правила про винагороди потерпілим внаслідок нещасних випадків робітникам і службовцям, а також членам їх родин, на підприємствах фабрично-заводської, гірничої та гірничозаводської промисловості", з яким його правова дія поширювалася на всі категорії приватних підприємств. Проте позитивні наслідки соціальних зрушень відзначалися лише у великих промислових містах.
Таким чином, реформи другої половини ХІХ ст. створили умови для розвитку промисловості й формування монополістичних об’єднань, які по суті визначали характер змін у соціально-економічному житті .
Объяснение:
