Пояснюється це, по-перше, несталістю соціально-економічного устрою в провідних країнах Західної Європи. То був перехідний період від однієї (феодальної) формації до іншої, до нових, буржуазних виробничих відносин. Характеризується він невизначеністю соціально-класової структури, а звідси — неоднорідністю ідеологічних настанов. По-друге, теоретичні джерела філософії Відродження надто розмаїті і не обмежуються лише античною культурою. Так, період Відродження на перше місце ставить Платона, а не Арістотеля.
Объяснение:
Первая: Павлу впервые присягали крестьяне, в том числе крепостные, а не их владетели. Это было невероятно важно для народного сознания - император признавал их самостоятельными, самозначными подданными, а не неразумными детьми-рабами их помещика. А вторая: Павел позволил солдатам жаловаться на своимх офицеров и если выяснялось, что жалоба справедлива, то офицеров действительно наказывали. Года его правления - практически уникальный период истории Российской имерии, когда солдат не смели обворовывать и напрасно наказывать.
