Гай Юлій Цезар народився 13 липня 100 року до н. е. Це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. Діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд Європи і Середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..
Прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність Гая Юлія Цезаря у формуванні Європи того часу та протягом багатьох наступних століть. Видатні якості Цезаря згодом привели його до одноосібної безмежної влади в Римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. Він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. Не випадково після перемог великого Цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря Риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.
Гай Юлій Цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. Він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. Його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. Цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. Він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. Саме завдяки цим рисам Гай Юлій Цезар зміг досягти своєї мети, став справжнім володарем миру. А ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мрій.
Обидві держави займали великі території, обидва сповідували іслам. При цьому обидва створили передову для свого часу армію, проте заснували її на європейському досвіді, а потім законсервували, новий досвід не переймаючи. Але відмінностей було куди більше. Незважаючи на те, що обидві держави сповідували іслам, турки були сунітами, а іранці —шиїтами. Турки хоч і багато перейняли у стародавніх цивілізацій, чиї землі захопили, але вага ж в недавньому історичному минулому були дикими кочівниками. Піддані Сефевідів були прямими наступниками стародавніх цивілізацій на своїй території. Незважаючи на це, Персія ослабла набагато швидше, ніж Туреччина.
Вже в першій половині XVIII століття через династичну кризу вона мало не розпалася і не змогла більше відновити свою могутність.
Объяснение:
Оба государства занимали обширные территории, оба исповедовали ислам. При этом оба создали передовую для своего времени армию, однако основали её на европейском опыте, а потом законсервировали, новый опыт не перенимая. Но различий было куда больше. Несмотря на то, что оба государства исповедовали ислам, турки были суннитами, а иранцы —шиитами. Турки хоть и многое переняли у древних цивилизаций, чьи земли захватили, но вес же в недавнем историческом были дикими кочевниками. Подданные Сефевидов были прямыми приемниками древних цивилизаций на своей территории. Несмотря на это, Персия ослабла гораздо быстрее, чем Турция.
Уже в первой половине XVIII века из-за династического кризиса она чуть не распалась и не смогла больше восстановить свое могущество.
