характерна ознака соціально економічного розвитку українських земель у складі польщі у другий половини 17 столиття ​

В ходе реформ В.В.Путина были осуществлены следующие основные мероприятия по созданию вертикали власти.
1. 13 мая 2000 г. был издан указ В.В.Путина о создании федеральных округов и введении института полномочных представителей Президента в федеральных округах. Во исполнение этого правового акта в Российской Федерации было образовано 7 федеральных округов. Это улучшило управление 89-ю субъектами Российской Федерации, которые были созданы в России на момент принятия этого нормативно-правового документа.
2. 5 августа 2000 г. В.В.Путин подписывает Федеральный закон о порядке формирования Совета Федерации, согласно которому из состава верхней палаты Федерального Собрания были выведены все руководители российских регионов. Тем самым В.В.Путин отлучил губернаторов от высшей законодательной власти.
3. Указом Президента РФ от 1 сентября 2000 г. был создан Государственный совет РФ - важный совещательный орган при Президенте РФ без каких-либо властных полномочий. К сожалению, его права, состав и обязанности до сих пор не прописаны в Конституции - Основном Законе страны.
4. На состоявшихся 3 декабря 2003 г. выборах в Госдуму третьего созыва победила партия «Единая Россия», которую Президент РФ поддержал накануне всеобщего голосования. В высшем законодательном органе было получено конституционное большинство (300 с лишним мест из 450) во главе с бывшим министром внутренних дел РФ Б.В.Грызловым, которое оказывало Президенту РФ неоценимую в дальнейшем продвижении государственно-правовых реформ. Либерально-демократические, оппозиционные В.В.Путину партии «Яблоко» и СПС были вытеснены из Госдумы как не преодолевшие 5% барьер.
5. Благодаря единодушной поддержке Государственной Думы В.В.Путин, как последовательный реформатор, изменил отживший порядок избрания губернаторов. Теперь население не может подвергнуться пиар-технологиям и принять зачастую ошибочное решение по выбору неподходящей кандидатуры. Это особенно важно в условиях, когда к региональной власти рвутся криминальные структуры. В соответствии с новым законодательством, теперь кандидатуры губернаторов и президентов национальных республик Президент РФ сам представляет для утверждения законодательным собраниям субъектов Российской Федерации.
6. С целью улучшения качества государственного управления, повышения престижа государственной службы 27 июля 2004 г. был принят Федеральный закон «О государственной гражданской службе Российской Федерации».
7. В 2006 г. Государственная Дума приняла новый закон об избрании высшего законодательного органа страны. Отменен изживший себя порог явки избирателей. Достаточно проголосовать одному избирателю, и депутаты в Государственную думу по партийным спискам будут избраны.
Эти и другие факты свидетельствуют, что благодаря целеустремленности и настойчивости Президента РФ В.В.Путина в России была сформирована новая вертикаль власти. Всё явственней стала тенденция превращения России в президентскую республику и усиления власти федерального центра. Созданная В.В.Путиным вертикаль власти значительно улучшила управляемость огромной страной, восстановила централизованный порядок принятия и исполнения важнейших решений, касающихся всех сфер российского общества. 

Імперія карла великогочас найбільшої могутності франкської держави припадає на правління сина піпіна короткого —  карла великого  (742-814).внаслідок кількох воєн він значно розширив кордони франкської держави, підпорядкувавши своїй владі різні племена і народності.карл перейшов у наступ на арабську іспанію. правда, його перший похід в іспанію (778) не був успішним.надалі франки методично просувалися на південь від піренеїв. у 801 р. в арабів була відібрана барселона на території північно-східної іспанії заснована іспанська марка (прикордонна територія), населення якої становили головним чином баски і наварці.за карла великого внаслідок тривалих воєн (з 772 по 804 р.) була завойована і приєднана до франкської держави  саксонія.внаслідок багатьох воєн кордони франкської держави значно розширилися. за площею держава франків наближалася до старої західної римської імперії і так само включала до свого складу різні племена і народності.королівський титул більше не задовольняв франкського короля. карл чекав лише зручної нагоди, щоб проголосити себе імператором. така нагода випала, коли слабкий і безвільний папа лев iii, що викликав проти себе опозицію римської знаті, втік до карла, у якого шукав захист. карл дав папі надійну охорону і сам очолив похід на рим. у подяку за цю папа наприкінці 800 р. в соборі св. петра в римі вінчав франкського короля імператорською короною. так була встановлена нова імперія на заході.  ця подія викликала конфлікти між карлом і візантією, імператори якої вважали себе єдиними спадкоємцями старого риму.в останні роки життя карл обрав постійним місцем перебування свою нову столицю ахен. головну увагу він приділяв зміцненню нових рубежів для оборони і подальших захоплень.на початку ix ст. карл користувався великим впливом не тільки всередині імперії, а й за її межами: з ним рахувалися королі держав в ії; його заступництва шукали королі шотландії , вожді племінних ірландських князів.однак за зовнішнім благополуччям імперії приховувалася її внутрішня слабкість. створена шляхом завоювань, вона булі надзвичайно різноманітна за етнічним складом. крім франків і підвладних їм племен і народностей на території колишньої галлії до імперії карла великого входили сакси, фризи, бавари, алвмани, тюринги, лангобардні   та ін.кожна з територій імперії без постійного військового й адміністративного примусу не хотіла підкорятися владі завойовників. тому карл великий проводив усе своє життя в походах, відправляючись кожний різ туди, де виникала реальна загроза відпадання тієї або іншої території. з часом утримувати завойовані племена і народності ставало все важче. неміцні, суто зовнішні зв'язки між окремими частинами імперії розірвались через три десятиріччя після смерті імперії карла великого