Соціальна структура українського суспільства мала становий характер. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані .
Вершину панівного стану — шляхти — посідали удільні князі Рюриковичі і Гедиміновичі. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки,Чарторийські, Корецькі, Гольшанські, Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й вирушати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право й на своїх підданих, установлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю за умови несення служби. Другі таких прав привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.
Хаканы Караханидского государстваПравить
Сатук Богра-хан — хакан (942—955)
Ханы Западно-Караханидского ханстваПравить

Мавзолей Айша-биби около Тараза
Насри ибн Али — хан (999—1012)Ахмад — хан (1012—1016)Мухаммед — хан (1016—1024)Али-тегин — хан (1024—1034)Юсуф — хан (1034)Хусейн (1034—1040)Ибрахим б. Наср Табгач-хан (1040—1068)Шамс аль мульк — хан(1068—1080)Хызр-хан — хан (1080—1087)Ахмед-хан б. Хызр — хан (1087—1095)Махмуд-хан — хан (1095—1097)Сулеймен-тегин — хан (1097—1098)Джибраил Кадыр-хан — хан (1098—1102)Мухаммед-тегин — хан (1102—1129)Наср III — хан (1129)Ахмад-хан — хан (1129—1130, 1132)
Объяснение:
надеюсь
