Його ім'я вже давно стало символом української Церкви, символом духовності нації, символом національного та духовного єднання народу. Для кожного українця ця незвичайна харизматична особистість - святий приклад для наслідування. Адже його заповіти - вчення справжньої віри і любові до свідомого християнства, ближнього, і національного патріотизму - заповіти на всі віки, на всі прийдешні покоління, - пише про митрополита Андрея Шептицького Оксана Сайко. - Свій шлях він обрав свідомо. Прагнув скромним пастирем-монахом служити Богові і людям. Але Господу цього було замало - вимагав від нього більш видатних і більш масштабних діянь, більш ревного служіння, бо знав, що він здатний на більше. А тому обрав і покликав цього шляхетного серцем і сильного духом чоловіка, щоб у ті суворі часи змін і невпевненості, у часи занепаду, страшних випробувань і страждань, що випали на долю нашої нації, він став її духовним Батьком. За все своє життя Митрополит Андрей Шептицький стільки встиг зробити як для Церкви, так і для всієї української нації, скільки досі не зробив жоден церковний діяч. Його життя - це ціле явище, ціла духовна епоха. Тому можемо сьогодні по-справжньому пишатися тим, що мали і маємо такого особливого Божого Пастиря. Тому що його ідеї, його діяння, заповіти, вчення, його дух продовжують жити. І нині він все ще залишається для нас Духовним Батьком. Здається, що його глибокі очі з тим особливим духовним світлом віри і мудрості дивляться на нас і тепер».
Загальна позиція митрополита у політичних справах: закликає духовенство не втручатися в політику і сам подає приклад; як галицький митрополит він був депутатом Віденського парламенту і галицького сейму (пожиттєвим членом Верхньої палати, або Палати панів), але в стінах обох цих закладів до 1914 р. з'явився лише двічі і обидва рази виступав не на політичні, а на теми просвітництва.
Митрополит підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. Засновує Український Національний Музей, купив у 1905 р. для нього приміщення за 34000 доларів (з до євреїв, бо поляк-власник не бажав продавати будинок українцям). Завдяки піклуванню Шептицького у музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису.
Объяснение:
рада
Завдання 1
Факти:
1) Тому, що Китай досяг значних успіхів у боротьбі із зовнішніми ворогами у час Тан.
2) Писемні джерела свідчать, що 88 народів визнали верховну владу Китаю, що поширювалася від Кореї до Каспійського моря.
3) Китайські гарнізони розташовувалися в найбагатших містах Середньої Азії та інших важливих пунктах Великого Шовкового шляху.
4) Щоб не допустити в країні голоду, були відкриті державні комори із запасами.
5) Селянам роздавали незайняті землі.
Завдання 2
Панівна мусульманська верхівка сприймала підкорене населення як своїх данників, що неминуче призводило до посилення гноблення. Уведення спеціальних податків «за невірність» помітно погіршило становище простих жителів. Індусів не допускали до управління державою, їм забороняли виконувати релігійні обряди, індійських купців і ремісників розоряли.
У результаті тривалого співіснування ісламу та індуїзму сформувалася неповторна індусько-мусульманська культура. У цей час в Індії були створені літературні твори, пам’ятки архітектури й скульптури, що збагатили скарбницю світової культури. Індусько-мусульманські досягнення знайшли своє втілення в музиці, живописі, танцях, повсякденному житті й святах, нормах поведінки та звичаях.
