АКВИ 2. Уявіть себе дослідниками історичних джерел: складіть запитання, за
зображених у тексті параграфа.
до яких можна розповісти про одну з археологічних пам'яток​

Зародження ранньго християнства та його поширення .

Апостольський вік та юдеохристиянство.

Організаційне становлення Церкви та поширення християнства.

Християнська Церква в Римській імперії та гоніння на перших християн.

Поширення віри Христової та християнізація античної цивілізації.

Розвиток християнської духовості. Монастицизм.

Боротьба за ортодоксальність християнства. Період Отців Церкви.

Криза античного світу. Поділ християнства на східне та західне.

XI-XIII (західне середньовічне християнство):



Зображення Христа в катакомбах Святого Марселія і Петра, Рим, 4 століття

Середньовічні реформаційні рухи

Християнство в Західній Європі за часів Каролінгів.

Експансія європейського християнства. Хрестові походи.

Апогей середньовічної культури. Схоластика.

Православний Схід після остаточного поділу християнства

XIV — XV століття (епоха бароко й доба просвітництва):

Період криз і реформ у європейському християнстві

Протестантська реформа в Західній Європі.

Католицька реформа в Західній Європі.

Християнство епохи Бароко.

Доба Просвітництва.

XVI-XVIII століття (новітня епоха):

Криза християнського Сходу.

Світова експансія християнства.

Новочасні визвольні рухи в Європі та ставлення до них Римської Церкви.

Емансипація новочасного світу та його звільнення з-під впливів Церкви. Зростання римської централізації.

Криза модернізму.

Східні Церкви: криза та спроби реформ.

Апогей європейської експансії.



Перший Нікейський Собор 325 року, на якому було остаточно закріплено союз церкви з імператорською владою. У центрі багатофігурної композиції на троні в червоній мантії — імператор Костянтин І Великий, навколо нього зображені церковні ієрархи різних частин Римської імперії. На Нікейському соборі були засуджені виступи проти основного догмата християнства — Трійці, у результаті чого розгорнулась боротьба з єретиками, та було складено символ віри — у якому дано визначення

15-м параграфе речь идёт о жителях средневековых Городов осенние городом было различным по-своему материальному достатку основная масса горожан была бедной перебивалась поденной работой Мишей свои горожан составляли бедные крестьяне перебравшиеся в город в городе жили ремесленники которые изготовляли предметы одежды посуды в оружение их уровень жизни было несколько выше чем у самых бедных хара Жан они стремились принимать участие в управлении городом для этого необходимо было избирать свои делегатов городские советы этого этого права в большинстве Городов они были лишены купцы и богатым земледельцы составляли Наименьшую часть хара Жан но они управляли городом заседаю городских советов и раз про распоряжаюсь городской Кариной купцы и земледельцы рядом роднились у между собой формировали городскую знать патрициев в втором пункте параграфа рассказано о повседневной жизни горожан то время всего лишь несколько Городов не более сороко – 100 000 населения Лондон Константинополь большинство Городов населяло не более четыре 6000 человек существовали Городов с населением в одну 2000 человек основным занятием горожан были ремесла и торговли хотя и сельская хозяйства была в сфере их интересов и у горожан были огороды или за приделами городских стен участки земли где они выращивали необходимые продукты для себя город был окружен компостными стенами