Головним фактором перемоги над нацистською Німеччиною була наявність антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Великобританії. При цьому антигітлерівська коаліція – це незрівнянно велика перевага у людських і матеріальних ресурсах, це – не тільки активні воєнні дії союзників у Північній Африці, Атлантичному океані, Південній і Західній Європі, але й передусім безпосередня військова до Радянському Союзові. В результаті цього Радянський Союз став отримувати від союзників ,переважно від США,суттєву військову до .
Перше,шо хочеться відокремити, і що знають мабуть всі,хто хоч трохи цікавився воєнними діями: в серпні 1939року був підписаний договір між СССР і Німеччиною про ненапад - пакт Молотова-Ріббентропа. Пакт мав таємний додатковий протокол, за яким Сталін та Гітлер розділили Європу на свої сфери впливу.
І Гітлер миттєво призначив дату й час нападу на Польщу, навіть до підписання пакту – щойно отримав інформацію про його невідворотність. Навіть коли в Польші вже відбувалися просто нелюдські діяння по відношенню до поляків (особливо євреів і зі всім, що було повязано з ними), СССР були впевнені, що на них Німеччина не піде ( домовилися ж ). Тому коли в червн 41го Німеччина нападає - СССР знаходиться в майже беззахисному положені, дають на захист всі ресурси ,які були (були,але не для війни, тому по кількості там не було на щоо розраховувати).
Таке становище було до тих пір поки не активізувалися союзники _ США.
Німці майже до кінця війни були впевнені у перемозі. Але стратегіі, тактика і напір перемогли кількість. На привеликий жаль, завдяки цинічному правліню уряду Радянського Союзу (і після созпаду СССР), наш народ не отримав такого соціального та економічного розвитку , як НІмеччина, краіна ,яка програла війну , навіть столицю якоі зруйнували в свій час. У мене двояка думка про цю "перемогу". СССР не перемогли, а захистился і просто вистояли напад загарбників ціною мільйонів життів.
Объяснение:
ответ:1. Буржуазия Нового времени Развитие предпринимательской деятельности увеличивало численность и богатство буржуазии. Верхушку буржуазии к середине XVII в. составляли купцы, ведущие международную торговлю, крупные банкиры и откупщики. откупщики брали на откуп сбор какой-либо пошлины или налога. Они выплачивали вперёд в казну определённую сумму денег, а затем сами собирали налоги и распоряжались собранными денежными средствами.
2. Крестьянская Европа С веками менялось и положение крестьян. Если в Средневековье крестьяне в основном были лично зависимы, то к Началу нового времени, с разрушением феодальных отношений, в своём подавляющем большинстве они стали лично свободны. Под влиянием революции цен, уменьшившей доходы дворян, в германских землях пытались лишить крестьян личной свободы и заставить их работать на барщине, но в целом для Западной Европы время крепостничества . С развитием товарно-денежного хозяйства многие сеньоры позволяли крестьянам выкупать у них свою личную свободу, однако по обычаю считалось, что земля оставалась в собственности бывшего господина, и крестьянин ею пользуется, но не может распоряжаться. Дух предпринимательства подчинял себе и зажиточных крестьян. Они опутывали долгами и разоряли своих менее удачливых соседей, скупали их наделы в общинных полях, использовали для работы наёмных работников – батраков. В целом же в Европе ещё и в XVII в. большинство крестьян обрабатывали землю примитивными орудиями труда, так как железо было дорогим.
3. Новое дворянство Дух предпринимательства затронул и некоторую часть дворянства. Этот процесс можно рассмотреть на примере Англии, где с конца XV в. начались огораживания, и всё больше землевладельцев вели хозяйство по-новому. В начале XVII в. треть территории Англии занимали пастбища. «Новые дворяне» или «Джентри» – дворяне, поставлявшие на рынок дорогие продукты питания. Применяя наёмный труд, они превращались в сельских предпринимателей-капиталистов. «Воздушные» феодалы – феодалы, которым ничего больше не принадлежало. Несколько позже, чем в Англии, деловая активность охватила некоторые слои французского дворянства. В XVIII в. среди них можно было видеть пайщиков торговых компаний, откупщиков, предпринимателей, участников создания колониальных поселений.
4. «Люди с дорожной обочины» Росло богатство, но рядом с ним и бедность. В XVI в., когда появилась потребность в наёмном труде, толпы бродяг на дорогах вызывали у предпринимателей ненависть. В XVI в. в Англии издавали такие жестокие законы против бродяг, что народ назвал их «кровавыми». Каждый желающий имел право насильно превратить бродягу в своего работника. Сбежавшего, но не пойманного бродягу клеймили
Объяснение:
