єлизавета i (. elizabeth i of england, нар.7 вересня 1533 - 24 березня 1603) — королева ії та ірландії між 1558 та 1603 роками, відома також як королева-дівиця, глоріана та добра королева бесс. за час її правління, особливо завдяки перемозі над іспанською армадою, ія перетворилася з другорядної держави на периферії європи у володаря морських просторів. її вважають національною героїнею ії.
єлизавета була 5-м й останнім монархом із династії тюдорів, донькою короля генріха viii. при народженні єлизавета отримала титул принцеси, але після страти її матері, королеви анни болейн, була оголошена неправонародженою. можливо саме через це її брат едуард vi позбавив сестру спадку. проте його заповіт був анульований третім законом про спадщину, виданим ійським парламентом 1543 року, який зробив єлизавету першою в черзі престолонаслідування в разі смерті марії i кривавої без спадкоємця. під час правління марії i, єлизавета провела близько року ув'язненою за звинуваченнями в зраді, політичних інтригах проти марії i, та і протестантській церкві.
Островский стал СОЗДАТЕЛЕМ РУССКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ТЕАТРА.
Практически его перу принадлежит репертуар русского театра второй половины 19 века.
Всвоих произведениях Александр Николаевич выразил самое заветное стремление своего народа — к свету, правде, свободе.
Всего перу Островского принадлежит 47 литературно-драматических работ, а также еще 7 пьес, написанных в сотрудничестве с другими авторами. Пьесы Островского занимали ведущее место в репертуаре Московского Малого театра, с которым писатель был тесно связан: неоднократно выступал в качестве постановщика собственных пьес, был творческим наставником многих замечательных актеров этого театра. По мотивам произведений Островского был создан ряд опер, среди которых наиболее известны “Снегурочка” Н. А. Римского-Корсакова, “Воевода” П. И. Чайковского, “Вражья сила” А. Н. Серова
