Объяснение:
Головним заняттям феодалів, особливо в цей ранній період, була війна і супутній їй грабіж. Тому весь побут і звичаї феодалів підпорядковані були в основному потребам війни.Замок був оточений глибоким ровом. Навколо нього зводилося кілька рядів товстих кам'яних стін, увінчаних круглими або чотирикутними вежами з вузькими бійницями. Потрапити в замок можна було через підйомний міст, який опускався на важких чавунних ланцюгах. Прибрамного вежа мала дубові масивні ворота, оковані залізом. За мінливої вежею містилася підйомні двері у вигляді чавунної решітки. Під час штурму її намагалися винести за спиною прорвався противника. За першою стіною розташовувався господарський двір з млином, кузнею, збройової та іншими майстернями. За другим рядом стін містилися головна вежа замку, стайні і склади зброї. Основним оплотом замку під час облоги служила головна замкова вежа. У ній знаходилися і житлові кімнати господарів, і приміщення для гостей і слуг. Її нижній поверх являв собою зал, у всю довжину якого тягнувся дубовий стіл. У дні буйних бенкетів на ньому височіли туші засмажених биків, баранів і оленів.
ОбъяснениВ IX в. на территории восточных славян складывается единое крупное Древнерусское государство с центром в г. Киеве.
Во второй половине IX в. под властью Киева объединились два крупнейших славянских государства – Киевское и Новгородское. Позднее киевскому князю подчинились все основные восточнославянские земли.
Киевское государство, образовавшись в IX в., просуществовало до середины XII в. В этот период времени русские торговые корабли плавали по Черному и Каспийскому морям. Новгород стал крупнейшим торговым центром Европы.
По рассказу летописи, Князь Олег в 882 г. объединил Киев и Новгород, перенеся столицу в Киев.
С учетом того, что во главе Древнерусского государства стоял великий князь, то его функции заключались не только в организации вооруженных сил, командовании ими, но и в сборе дани и налаживании внешней торговли.
Развивалась и внутренняя торговля. Начинают появляться первые элементы таможенного дела – торговые пошлины, распространенным видом которых было мыто. Слово «мыт» (мыто) означало место, где останавливались возы и суда, впоследствии оно получило значение пошлины, собираемой с груженного товарами сухопутного и водного транспорта.
В IX в. во времена существования торгового пути «из варяг в греки» русские при сбыте своих товаров в городах, расположенных по берегам Средиземного моря, платили десятину – торговую пошлину – византийскому императору в размере десятой части проданного товара. Однако, совершив свой знаменитый поход на Царьград в 907 г., киевский князь Олег на правах сильного вынудил византийских императоров Льва и Александра предоставить русским выгодные условия пребывания и торговли, в том числе и право свободно торговать в Константинополе, не платя за это никакой пошлины. И, как записано в Лаврентьевской летописи «И да творят куплю яко ж им надобе не платячи мыта ни в чем же».е:
