9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.
Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.
Патри́ций В Древнем Риме — лицо, принадлежавшее к исконным римским родам, составлявшим правящий класс и державшим в своих руках общественные земли.
Плебс (плебе́и) — население Древнего Рима, права которых были строго ограничены и описаны в законах в отличие от патрициев, чьи права были даны по праву рождения. Рим пополнялся народом в результате завоеваний соседних племён и городов.
Новое общественное устройство привело к ослаблению власти родовой патрицианской знати и крушению прежних порядков, на месте которых возникают органы государственной власти. Включение плебеев в общину и борьба против этрусского господства усиливают сопротивление царям. Недовольство тиранией последнего римского царя Тарквиния Гордого привело к его свержению и образованию республики. Изгнание царя, очевидно, символизирует освобождение Рима от этрусского господства.
Разделяй и властвуй — принцип государственной власти, к которому часто прибегают правительства государств, состоящих из разнородных частей, и, согласно которому, лучший метод управления таким государством — разжигание и использование вражды между его частями.
Пи́ррова побе́да — победа, доставшаяся слишком высокой ценой; победа, равносильная поражению. Происхождением это выражение обязано битве при Аускуле в 279 году до н. э.
Объяснение:
