1. Опираясь на Предисловие к полному собранию законов Российской империи, выполните следующие задания: 1) Назовите причины, цели и задачи систематизации.

2) Изложите правила и составления и издания законов.

3) Какие этапы систематизации выделял М. Сперанский и какие в связи с этим были приняты документы (укажите даты их издания и структуру).

3. Раскройте понятия «право участия общего», «право участия частного», «право на чужую вещь» и «право законного владения» согласно законам первой половины XIX в.

4. Перечислите приобретения и прекращения права собственности и разъясните один из них?

5. Отметьте, кто и в какой очередности мог выступить наследником по закону: переживший супруг, сыновья, дочери, братья, родители, внуки, племянники.

6. Укажите 10 условий, необходимых для вступления в брак по Своду законов;

7. В чем заключались достоинства и недостатки структурного построения Уложения о наказаниях уголовных и исправительных 1845 г.?

8. Раскройте формы вины, закрепленные в Уложении 1845 г.

9. Дайте развернутую характеристику такому элементу состава преступления как «субъект» (по Уложению 1845 г.).

10. Перечислите объекты преступления. Совпадает ли этот перечень со структурой Особенной части Уложения 1845 г.?

11. Как действовал уголовный закон во времени, пространстве и по кругу лиц?

У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.

Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?

Світ у Новий час.

Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.

Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.

На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі в завоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.

1)Король Пруссии. Брат Фридриха Вильгельма 4. Вступил на трон в 60-е гг.
2) Канцлер Германии. Сделал первые шаги на объединение Германии. Его называют "железным канцлером".
3)Создание Германского союза; Экономическое развитие Германие и проблема объединения страны; Востание в марте 1848 г.; Франкфуртский парламент; Правительство Вильгельма 1; Первые шаги "железного канцлера" ; Образование Северогерманского союза.
4) Пруссия и Германия.
5)Государства, которые входили в этот союз сохраняли монархическиеустройство, свои династии, првительства, армии и тд. Во главе этого союза стоял призедент, на должность которого навсегда назначался прусский король. Этот союз имел свою конституцию, парламент и Союзный совет, состоявший из министров и предстваителей от всех государств. Пруссия закрепляла ведущую роль в Сверогерманском союзе.